Ця сторінка містить неофіційний український переклад і практичне пояснення окремих положень Directive (EU) 2024/1275 of the European Parliament and of the Council of 24 April 2024 on the energy performance of buildings (recast), відомої як Energy Performance of Buildings Directive або EPBD.

Документ стосується енергетичних характеристик будівель, скорочення викидів парникових газів, реконструкції будівельного фонду, енергетичних сертифікатів, будівель з нульовими викидами, сонячної енергії, технічних систем будівель, зарядної інфраструктури та якості внутрішнього середовища.

Офіційне джерело

• Офіційний текст англійською мовою: Directive (EU) 2024/1275 на EUR-Lex
• Назва документа: Directive (EU) 2024/1275 of the European Parliament and of the Council of 24 April 2024 on the energy performance of buildings (recast)
• Українська сторінка СтройАудит: неофіційний переклад і практичне пояснення для замовників, власників будівель, інвесторів, проєктувальників та спеціалістів з будівельного аудиту.

Важливе застереження

Цей переклад не є офіційним перекладом Європейського Союзу, не є офіційним перекладом органів державної влади України та не замінює офіційний текст документа на EUR-Lex. У разі юридичного, нормативного, проєктного, інвестиційного або договірного застосування потрібно звірятися з офіційним текстом Directive (EU) 2024/1275.

Сторінка підготовлена для практичного розуміння змісту директиви українською мовою. Мета сторінки — пояснити логіку документа, його ключові поняття та значення для будівельного аудиту, енергоаудиту, тепловізійного обстеження, термомодернізації та оцінки енергетичних характеристик будівель.

Як читати цю сторінку

Directive (EU) 2024/1275 є великим нормативним актом. Тому на цій сторінці текст подається блоками: спочатку український переклад відповідної частини, потім коротке практичне пояснення простішою мовою.

• Переклад — передає зміст відповідного положення українською мовою.
• Пояснення — пояснює, що це означає для будівель, власників, замовників, енергоаудиту та будівельного аудиту.
• Практичне значення — показує, як ідеї директиви можуть бути корисні під час перевірки будинку, квартири, комерційного приміщення або планування термомодернізації.

Загальний зміст директиви

EPBD спрямована на підвищення енергетичних характеристик будівель і скорочення викидів парникових газів від будівельного сектору. Директива розглядає будівлю як комплексну систему: огороджувальні конструкції, опалення, вентиляція, охолодження, гаряче водопостачання, автоматизація, відновлювані джерела енергії, зарядна інфраструктура, якість внутрішнього середовища та довгострокова реконструкція.

Для України директива не є прямою будівельною нормою, але вона важлива як європейський орієнтир. Вона показує напрям, у якому рухається європейська політика щодо будівель: від окремого утеплення до системної реконструкції, від формального класу енергоефективності до реального зменшення енергоспоживання і викидів.

Практичне значення для СтройАудит

• енергетичний аудит будівлі — оцінка енергоспоживання, тепловтрат, інженерних систем і потенціалу покращення;
• тепловізійне обстеження — пошук теплових аномалій, містків холоду, промерзання і дефектів утеплення;
• пошук тепловтрат і дефектів теплоізоляції — практична перевірка оболонки будівлі;
• перевірка будинку перед купівлею — оцінка майбутніх витрат на опалення, охолодження та ремонт;
• експертиза системи опалення — перевірка ефективності системи опалення і температурного режиму;
• інспекція комерційного приміщення — оцінка технічних і енергетичних ризиків для бізнесу.

Зміст сторінки

• 1. Предмет регулювання директиви
• 2. Сфера застосування
• 3. Основні визначення
• 4. Реконструкція та модернізація будівель
• 5. Будівлі з нульовими викидами
• 6. Енергетичні сертифікати
• 7. Технічні системи будівель
• 8. Сонячна енергія в будівлях
• 9. Інфраструктура для електромобілів
• 10. Значення для будівельного аудиту

1. Предмет регулювання директиви

У цьому блоці буде подано український переклад і пояснення положень директиви щодо її мети: підвищення енергетичних характеристик будівель, скорочення викидів парникових газів та досягнення будівельного фонду з нульовими викидами до 2050 року.

Блок перекладу буде додано окремо.

2. Сфера застосування

У цьому блоці буде пояснено, до яких питань застосовується директива: мінімальні вимоги до енергетичних характеристик, методологія розрахунку, плани реконструкції, енергетична сертифікація, технічні системи будівель, сонячна енергія, зарядна інфраструктура та інші пов’язані теми.

Блок перекладу буде додано окремо.

3. Основні визначення

У цьому блоці буде подано пояснення ключових термінів директиви: energy performance of a building, zero-emission building, nearly zero-energy building, deep renovation, major renovation, technical building system, energy performance certificate, smart readiness та інших понять.

Блок перекладу буде додано окремо.

Значення для будівельного аудиту

Для будівельного аудиту EPBD важлива тим, що переводить увагу з окремих дефектів на системну оцінку будівлі. Якщо будинок має високі витрати на опалення, це може бути наслідком не одного дефекту, а поєднання слабкої теплоізоляції, теплових мостів, неефективного опалення, слабкої вентиляції, поганих вікон, відсутності автоматизації або неправильної експлуатації.

Саме тому під час якісної технічної перевірки потрібно дивитися на будівлю як на систему: конструкції, інженерія, енергія, волога, мікроклімат, безпека, комфорт і довгострокові витрати.

Повернутися до сторінки EPBD |Повернутися до розділу “Законодавство” |Енергетичний аудит |Замовити консультацію

1. Предмет регулювання директиви

Нижче подано неофіційний адаптований український переклад змісту статті 1 Directive (EU) 2024/1275 та практичне пояснення для власників будівель, замовників енергетичного аудиту, будівельного аудиту і технічного обстеження.

Адаптований переклад змісту

Directive (EU) 2024/1275 спрямована на поліпшення енергетичних характеристик будівель і зменшення викидів парникових газів від будівель у Європейському Союзі. Загальна мета — поступовий перехід до фонду будівель з нульовими викидами до 2050 року.

При цьому директива враховує не лише формальні енергетичні показники. У ній прямо закладена ідея балансу між енергоефективністю, кліматичними умовами, місцевими особливостями, якістю внутрішнього середовища в будівлях та економічною доцільністю заходів.

Пояснення простими словами

EPBD не розглядає будівлю як окрему стіну, дах або котел. Будівля розглядається як система: тепловий контур, вікна, покрівля, підлога, вентиляція, опалення, охолодження, гаряче водопостачання, автоматизація, сонячна енергія, зарядна інфраструктура, комфорт і якість повітря всередині.

Це важливо для власника будівлі, тому що реальні витрати на опалення й охолодження залежать не від одного параметра, а від поєднання багатьох факторів: утеплення, теплових мостів, герметичності, вентиляції, роботи інженерних систем, стану вікон, режиму експлуатації та якості проєктних рішень.

Практичне значення для України

Для українських об’єктів Directive (EU) 2024/1275 не замінює чинні закони України, ДБН, ДСТУ, проєктну документацію або договірні вимоги. Але вона корисна як європейський орієнтир: вона показує, що сучасна енергоефективність — це не просто “додати утеплювач”, а системно зменшити енергоспоживання, викиди, втрати тепла і технічні ризики будівлі.

2. Які питання охоплює директива

Стаття 1 також визначає, які саме напрями регулювання охоплює директива. Нижче наведено адаптований український виклад цих напрямів з практичним поясненням для будівельного аудиту.

2.1. Методологія розрахунку енергетичних характеристик будівель

Директива встановлює вимоги до загальної рамки методології розрахунку інтегрованих енергетичних характеристик будівель і окремих будівельних одиниць.

Практично це означає: енергоефективність будівлі потрібно оцінювати не “на око”, а через зрозумілу методику, яка враховує оболонку будівлі, технічні системи, кліматичні умови, режим використання і фактичну або розрахункову потребу в енергії.

2.2. Мінімальні вимоги до нових будівель

Директива передбачає застосування мінімальних вимог до енергетичних характеристик нових будівель і нових будівельних одиниць.

Простими словами: нова будівля має одразу проєктуватися як енергоефективна система, а не як об’єкт, який доведеться терміново утеплювати або модернізувати після введення в експлуатацію.

2.3. Вимоги до наявних будівель під час значної реконструкції

Директива охоплює наявні будівлі та будівельні одиниці, якщо вони проходять значну реконструкцію. У таких випадках енергетичні характеристики мають покращуватися разом із реконструкцією.

Це важлива ідея: якщо будівля все одно ремонтується, утеплюється, перебудовується або модернізується, потрібно використовувати цей момент для підвищення її енергоефективності, а не просто відновлювати старий технічний стан.

2.4. Окремі елементи оболонки будівлі

Директива звертає увагу на будівельні елементи, які є частиною теплової оболонки будівлі та суттєво впливають на її енергетичні характеристики, коли такі елементи замінюються або модернізуються.

До таких елементів належать, наприклад, зовнішні стіни, покрівля, перекриття, підлога, вікна, двері, фасадні системи, вузли примикання та інші частини оболонки, через які будівля втрачає або отримує тепло.

2.5. Технічні системи будівель

Директива охоплює технічні системи будівель, коли вони встановлюються, замінюються або модернізуються.

Йдеться про системи опалення, вентиляції, кондиціювання, охолодження, гарячого водопостачання, автоматизації, керування та інші системи, які впливають на енергоспоживання, комфорт і мікроклімат будівлі.

2.6. Мінімальні стандарти енергетичних характеристик для наявних будівель

Директива передбачає застосування мінімальних стандартів енергетичних характеристик до наявних будівель і будівельних одиниць відповідно до подальших положень директиви.

Це один із ключових напрямів EPBD: старий будівельний фонд має поступово переходити до кращих енергетичних показників. У практичному сенсі це означає, що енергоефективність стає не додатковою опцією, а частиною довгострокової політики щодо нерухомості.

2.7. Життєвий цикл і глобальний потенціал потепління будівель

Директива передбачає розрахунок і розкриття інформації щодо глобального потенціалу потепління будівель протягом життєвого циклу.

Тобто важливими стають не лише витрати енергії під час експлуатації, а й викиди, пов’язані з матеріалами, будівельною продукцією, будівництвом, реконструкцією, використанням і майбутньою утилізацією або повторним використанням елементів будівлі.

2.8. Сонячна енергія в будівлях

Директива окремо охоплює питання сонячної енергії в будівлях.

Практично це означає, що будівлі розглядаються не тільки як споживачі енергії, а й як потенційні майданчики для виробництва енергії — наприклад, через сонячні панелі, сонячні колектори або інші рішення, інтегровані в будівлю чи її територію.

2.9. Паспорти реконструкції

Директива передбачає використання паспортів реконструкції будівель.

Ідея паспорта реконструкції полягає в тому, щоб будівля мала не випадковий набір ремонтів, а зрозумілий поетапний план покращення енергетичних характеристик. Це особливо важливо для старих будинків, де неможливо зробити все одразу, але потрібно не втратити технічну логіку модернізації.

2.10. Національні плани реконструкції будівель

Директива охоплює національні плани реконструкції будівельного фонду.

На рівні держави це означає перехід від окремих програм утеплення до системної політики оновлення будівель: житлових, громадських, комерційних та інших об’єктів.

2.11. Інфраструктура сталої мобільності

Директива охоплює інфраструктуру сталої мобільності у будівлях і поруч із ними.

На практиці це стосується зарядної інфраструктури для електромобілів, кабельної підготовки, місць для велосипедів та інших рішень, які пов’язують будівлю з новими вимогами до транспорту й енергетики.

2.12. Розумні будівлі

Директива охоплює smart buildings — будівлі, здатні краще керувати енергією, технічними системами, комфортом і взаємодією з користувачами та енергетичною інфраструктурою.

Для власника це означає не просто “розумний дім” у вигляді додатка на телефоні, а технічну здатність будівлі працювати ефективніше: керувати опаленням, вентиляцією, охолодженням, сонячною генерацією, накопиченням енергії, зарядними станціями та споживанням.

2.13. Енергетична сертифікація будівель

Директива охоплює енергетичну сертифікацію будівель або окремих будівельних одиниць.

Енергетичний сертифікат має допомагати власнику, покупцю, орендарю або інвестору зрозуміти енергетичний стан об’єкта, його слабкі місця, потенційні витрати та напрями покращення.

2.14. Регулярні інспекції технічних систем

Директива передбачає регулярну інспекцію систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря в будівлях.

Це важливо, тому що навіть добре утеплена будівля може споживати зайву енергію через неефективне обладнання, неправильні налаштування, погане балансування, несправну автоматику або недостатнє обслуговування систем.

2.15. Незалежний контроль сертифікатів, паспортів, показників і звітів

Директива передбачає незалежні системи контролю для енергетичних сертифікатів, паспортів реконструкції, показників smart readiness та звітів про інспекції.

Ідея полягає в тому, щоб документи з енергоефективності не були формальністю. Якщо сертифікат, паспорт або звіт не перевіряється і не має довіри, він не допомагає власнику приймати правильні технічні рішення.

2.16. Якість внутрішнього середовища

Директива окремо згадує показники якості внутрішнього середовища будівель.

Це дуже важливий баланс: енергоефективність не повинна погіршувати комфорт, вентиляцію, якість повітря, температуру, вологість або здоров’я людей. Будівля має бути не тільки економною, а й безпечною та придатною для нормального життя або роботи.

3. Мінімальний характер вимог директиви

Директива встановлює мінімальні вимоги. Держави-члени ЄС можуть зберігати або запроваджувати більш суворі заходи, якщо вони сумісні з правом Європейського Союзу.

Простими словами: EPBD задає нижню планку європейського підходу. Окремі країни можуть вимагати більше — наприклад, кращої енергоефективності, швидшої реконструкції, суворіших правил для нових будівель або детальніших процедур контролю.

Практичний висновок для будівельного аудиту

Головна ідея статті 1 EPBD для практичного будівельного аудиту така: будівлю потрібно оцінювати комплексно. Недостатньо перевірити лише товщину утеплювача, тільки котел, тільки вікна або лише тепловізійний знімок. Потрібно бачити всю систему: оболонку, інженерію, енергоспоживання, вологу, мікроклімат, технічний стан, майбутні витрати і потенціал модернізації.

Для замовника це означає, що якісний енергетичний або будівельний аудит має відповідати не тільки на питання “де дефект?”, а й на питання “чому будівля втрачає енергію, які заходи мають сенс, що робити першочергово і які ризики виникнуть, якщо виконати ремонт неправильно?”.Наступним блоком можна робити основні визначення EPBD: building, zero-emission building, nearly zero-energy building, energy performance of a building, technical building system, building envelope, renovation passport, deep renovation.

3. Основні визначення Directive (EU) 2024/1275

Нижче подано адаптований український переклад і практичне пояснення ключових термінів, які використовуються в Directive (EU) 2024/1275. Це не офіційний юридичний переклад, а робоче пояснення для розуміння змісту директиви у сфері енергоефективності будівель, будівельного аудиту, енергоаудиту, тепловізійного обстеження та термомодернізації.

Терміни важливі тому, що в EPBD будівля розглядається не як окрема конструкція, а як енергетична система: оболонка, інженерні системи, джерела енергії, вентиляція, опалення, охолодження, гаряче водопостачання, автоматизація, мікроклімат, викиди та довгостроковий план реконструкції.

3.1. Будівля

У контексті директиви будівля — це покрита дахом конструкція зі стінами, для якої використовується енергія для підтримання внутрішнього середовища.

Практично це означає: якщо об’єкт має стіни, дах і в ньому витрачається енергія на опалення, охолодження, вентиляцію або інші умови внутрішнього середовища, він потрапляє в логіку енергетичної оцінки будівель.

3.2. Будівельна одиниця

Будівельна одиниця — це частина будівлі, поверх або квартира, які спроєктовані або змінені так, щоб використовуватися окремо.

Для практики це важливо, бо енергетична оцінка може стосуватися не тільки всього будинку, а й окремої квартири, офісу, блоку приміщень або іншої самостійної частини будівлі.

3.3. Оболонка будівлі

Оболонка будівлі — це сукупність елементів, які відділяють внутрішній простір будівлі від зовнішнього середовища.

До оболонки належать зовнішні стіни, покрівля, перекриття, підлога по ґрунту або над холодним простором, вікна, двері, фасадні системи, вузли примикання, цоколь та інші конструкції, через які будівля втрачає або отримує тепло.

3.4. Будівельний елемент

Будівельний елемент у логіці директиви може бути або елементом оболонки будівлі, або технічною системою будівлі.

Тому під час аудиту важливо оцінювати не тільки стіни, дах і фундамент, а й опалення, вентиляцію, кондиціювання, гаряче водопостачання, освітлення, автоматику та інші системи, які впливають на енергетичні характеристики.

3.5. Енергетичні характеристики будівлі

Енергетичні характеристики будівлі — це розрахована або виміряна кількість енергії, потрібна для типового використання будівлі. До такого використання належать опалення, охолодження, вентиляція, гаряче водопостачання та освітлення.

Простими словами: це не тільки “скільки платить власник за опалення”. Це ширша оцінка того, скільки енергії потрібно будівлі для нормальної роботи і комфорту людей.

3.6. Первинна енергія

Первинна енергія — це енергія з відновлюваних або невідновлюваних джерел, яка ще не пройшла процес перетворення або трансформації.

Практично це потрібно для того, щоб порівнювати різні джерела енергії не лише за рахунком у платіжці, а за загальним енергетичним і кліматичним впливом. Наприклад, електроенергія, газ, теплова енергія, сонячна генерація або теплова помпа мають різну логіку первинної енергії.

3.7. Енергія з відновлюваних джерел

До відновлюваної енергії належить енергія з невикопних джерел: сонячна, вітрова, геотермальна, енергія навколишнього середовища, гідроенергія, енергія біомаси, біогазу та інші подібні джерела.

Для будівель це означає, що енергоефективність поступово пов’язується не тільки зі зменшенням споживання, а й з інтеграцією відновлюваних джерел: сонячних панелей, теплових насосів, сонячних колекторів, енергії спільнот або ефективних систем централізованого теплопостачання.

3.8. Технічна система будівлі

Технічна система будівлі — це технічне обладнання будівлі або будівельної одиниці для опалення, охолодження, вентиляції, гарячого водопостачання, вбудованого освітлення, автоматизації та керування, виробництва відновлюваної енергії на місці, накопичення енергії або поєднання таких систем.

Це дуже важливе визначення. Воно показує, що енергоефективність будівлі залежить не тільки від утеплення, а й від того, як працюють котел, тепловий насос, вентиляція, кондиціювання, бойлер, освітлення, автоматика, сонячні панелі, акумулятори та системи керування.

3.9. Система автоматизації та керування будівлею

Система автоматизації та керування будівлею — це сукупність обладнання, програмного забезпечення та інженерних рішень, які допомагають економно, безпечно і ефективно керувати технічними системами будівлі.

У практиці це може бути автоматичне керування опаленням, вентиляцією, кондиціюванням, освітленням, сонячною генерацією, акумуляторами, зарядними станціями, датчиками температури, вологості, CO₂ та іншими системами.

3.10. Будівля з нульовими викидами

Будівля з нульовими викидами — це будівля з дуже високими енергетичними характеристиками, яка потребує нульової або дуже малої кількості енергії, не створює викидів вуглецю на місці від викопного палива та має нульові або дуже низькі експлуатаційні викиди парникових газів.

Простими словами: це не просто добре утеплений будинок. Це будинок, який споживає дуже мало енергії, не спалює викопне паливо на місці і має мінімальний кліматичний слід під час експлуатації.

3.11. Будівля з майже нульовим споживанням енергії

Будівля з майже нульовим споживанням енергії — це будівля з дуже високими енергетичними характеристиками, у якій майже нульова або дуже мала потреба в енергії значною мірою покривається енергією з відновлюваних джерел.

Це перехідна концепція між звичайною енергоефективною будівлею і будівлею з нульовими викидами. У ній важлива не лише низька потреба в енергії, а й джерело цієї енергії.

3.12. Мінімальні стандарти енергетичних характеристик

Мінімальні стандарти енергетичних характеристик — це правила, які зобов’язують наявні будівлі досягати певного рівня енергоефективності в межах широкого плану реконструкції будівельного фонду або у певні моменти, наприклад при продажу, оренді, даруванні або зміні призначення.

Практична ідея проста: найгірші за енергоефективністю будівлі не повинні залишатися в такому стані безкінечно. Вони мають поступово покращуватися.

3.13. Паспорт реконструкції

Паспорт реконструкції — це індивідуальна дорожня карта глибокої реконструкції конкретної будівлі, яка передбачає обмежену кількість етапів і має суттєво покращити енергетичні характеристики будівлі.

Для власника це дуже важлива ідея. Замість хаотичних ремонтів паспорт реконструкції дає послідовний план: що робити спочатку, що потім, які роботи не повинні конфліктувати між собою і як поступово привести будівлю до високого енергетичного рівня.

3.14. Глибока реконструкція

Глибока реконструкція — це реконструкція, яка відповідає принципу “енергоефективність насамперед”, зосереджується на ключових елементах будівлі і перетворює будівлю або будівельну одиницю на об’єкт з дуже високими енергетичними характеристиками.

До 2030 року така реконструкція орієнтується на рівень будівлі з майже нульовим споживанням енергії, а після 2030 року — на рівень будівлі з нульовими викидами.

3.15. Поетапна глибока реконструкція

Поетапна глибока реконструкція — це глибока реконструкція, виконана в обмежену кількість етапів, відповідно до паспорта реконструкції.

Це важливо для реальних власників, які не можуть одразу повністю реконструювати будівлю. Поетапність дозволяє рухатися до високої енергоефективності без технічного хаосу і без переробки вже виконаних робіт.

3.16. Значна реконструкція

Значна реконструкція — це реконструкція будівлі, при якій або вартість робіт, пов’язаних з оболонкою будівлі чи технічними системами, перевищує визначену частку вартості будівлі, або реконструкція охоплює значну частину поверхні оболонки будівлі.

Практично це означає: якщо ремонт або реконструкція вже є масштабними, логічно одночасно підвищувати енергетичні характеристики будівлі, а не просто замінювати старі елементи на нові без покращення.

3.17. Експлуатаційні викиди парникових газів

Експлуатаційні викиди парникових газів — це викиди, пов’язані зі споживанням енергії технічними системами будівлі під час її використання та експлуатації.

Тобто це викиди, які виникають через опалення, охолодження, вентиляцію, гаряче водопостачання, освітлення та інші системи під час реального життя будівлі.

3.18. Викиди протягом усього життєвого циклу будівлі

Викиди протягом усього життєвого циклу будівлі — це викиди, які виникають на всіх етапах: виробництво і транспортування будівельної продукції, будівельні роботи, експлуатація будівлі, заміна матеріалів і обладнання, демонтаж, транспортування відходів, повторне використання, переробка або утилізація.

Це ширший підхід, ніж просто рахунок за газ або електроенергію. Він враховує не лише експлуатацію, а й матеріали, будівництво, ремонт, демонтаж і відходи.

3.19. Глобальний потенціал потепління протягом життєвого циклу

Глобальний потенціал потепління протягом життєвого циклу — це показник, який кількісно відображає внесок будівлі у глобальне потепління протягом усього її життєвого циклу.

Для будівельної практики це означає, що у майбутньому дедалі більше значення матиме не тільки енергоефективність під час експлуатації, а й кліматичний слід матеріалів, конструкцій і будівельних рішень.

3.20. Енергетична бідність і вразливі домогосподарства

Директива використовує поняття енергетичної бідності та вразливих домогосподарств. Йдеться про ситуації, коли люди особливо чутливі до високих енергетичних витрат і не мають достатніх ресурсів для реконструкції або покращення будівлі, у якій проживають.

Це соціально важлива частина EPBD: енергоефективність — це не тільки технології та клімат, а й захист людей від високих рахунків, холоду, поганого мікроклімату та неможливості модернізувати житло.

3.21. Енергетичний сертифікат

Енергетичний сертифікат — це документ, визнаний державою або уповноваженою особою, який показує енергетичні характеристики будівлі або будівельної одиниці, розраховані за встановленою методологією.

Для власника, покупця або орендаря такий документ має бути інструментом розуміння: наскільки енергоефективна будівля, які можуть бути витрати на експлуатацію і які заходи можуть покращити її стан.

3.22. Економічно оптимальний рівень

Економічно оптимальний рівень — це рівень енергетичних характеристик, який забезпечує найнижчу вартість протягом розрахункового економічного життєвого циклу.

Простими словами: не кожне технічно можливе рішення є економічно розумним. Ефективна термомодернізація має враховувати вартість робіт, економію енергії, обслуговування, строк служби, експлуатаційні витрати, вплив на комфорт і довгострокову цінність будівлі.

3.23. Цифровий журнал будівлі

Цифровий журнал будівлі — це спільне сховище важливих даних про будівлю: енергетичні сертифікати, паспорти реконструкції, показники готовності до smart-технологій, дані про життєвий цикл, технічну інформацію та інші відомості, які допомагають приймати обґрунтовані рішення.

У практиці це означає рух до ситуації, коли історія будівлі, її енергетичний стан, ремонти, реконструкції, сертифікати, інженерні системи і технічні дані не втрачаються, а зберігаються в структурованому вигляді.

3.24. Система опалення

Система опалення — це поєднання компонентів, які забезпечують підвищення температури внутрішнього повітря або приміщень.

У технічному аудиті це не тільки котел або радіатор. Це джерело тепла, труби, насоси, колектори, автоматика, тепла підлога, теплоносій, балансування, терморегулятори і фактична здатність системи забезпечувати комфорт без зайвих витрат.

3.25. Система вентиляції

Система вентиляції — це технічна система будівлі, яка забезпечує подачу зовнішнього повітря у приміщення природним або механічним способом.

Вентиляція є критично важливою для енергоефективності. Якщо будівлю герметизувати або утеплити без нормальної вентиляції, можна отримати конденсат, плісняву, погану якість повітря і дискомфорт.

3.26. Система кондиціювання

Система кондиціювання — це поєднання компонентів, які забезпечують обробку внутрішнього повітря, зокрема контроль або зниження температури.

У сучасній енергоефективності охолодження стає не менш важливим, ніж опалення. Добре утеплена будівля без захисту від перегріву може бути комфортною взимку, але проблемною влітку.

3.27. Генератор тепла

Генератор тепла — це частина системи опалення, яка виробляє корисне тепло. Це може бути котел, електричний нагрівальний елемент, теплова помпа або інше обладнання, яке забезпечує тепло для будівлі.

Під час аудиту важливо оцінити не лише тип генератора тепла, а й його відповідність тепловим втратам будівлі, режиму експлуатації, автоматизації, гідравліці системи та фактичним потребам користувачів.

3.28. Генератор охолодження

Генератор охолодження — це частина системи кондиціювання, яка створює корисне охолодження для будівлі.

Для комерційних приміщень, офісів, ресторанів, фітнес-клубів і сучасних житлових будинків охолодження може бути значною частиною енергоспоживання, тому його також потрібно враховувати в енергетичній оцінці.

3.29. Централізоване теплопостачання або холодопостачання

Централізоване теплопостачання або холодопостачання — це розподіл теплової енергії або холоду від центрального чи децентралізованого джерела через мережу до кількох будівель або об’єктів.

Це важливо для міст, кварталів, житлових комплексів і громадських будівель, де ефективність може залежати не лише від будинку, а й від зовнішньої теплової мережі або спільної системи енергопостачання.

3.30. Корисна площа і референтна площа

Корисна площа використовується для кількісного опису умов використання будівлі на одиницю площі. Референтна площа — це площа, яка береться за основу для оцінки енергетичних характеристик будівлі.

Ці поняття важливі, бо показники енергоефективності часто виражаються на квадратний метр. Якщо площа визначена неправильно або різні методики використовують різні площі, результати можуть суттєво відрізнятися.

3.31. Межа оцінки

Межа оцінки — це межа, на якій визначається або розраховується доставлена до будівлі енергія та експортована з будівлі енергія.

Це важливо для будівель із сонячними панелями, тепловими насосами, акумуляторами або іншими системами, де будівля може не тільки споживати енергію, а й виробляти або експортувати її.

3.32. Енергія, вироблена на місці

Поняття “на місці” означає, що енергія виробляється в самій будівлі, на ній або на земельній ділянці, де ця будівля розташована.

Наприклад, це можуть бути сонячні панелі на даху, сонячні колектори, локальна система накопичення енергії або інше обладнання, інтегроване в об’єкт.

3.33. Енергія з відновлюваних джерел, вироблена поблизу

Енергія, вироблена поблизу, — це відновлювана енергія, вироблена у місцевому або районному периметрі конкретної будівлі, з можливістю її розподілу, обліку та використання відповідно до встановлених умов.

Це важливе поняття для енергетичних спільнот, квартальних рішень, локальних мереж, спільної сонячної генерації або інших моделей, коли будівля використовує не лише енергію, вироблену безпосередньо на своєму даху.

3.34. EPB-послуги

EPB-послуги — це послуги, пов’язані з енергетичними характеристиками будівель: опалення, охолодження, вентиляція, гаряче водопостачання, освітлення та інші послуги, енергоспоживання яких враховується при оцінці будівлі.

Цей термін допомагає відокремити енергію, яка потрібна для роботи самої будівлі, від інших споживачів, наприклад побутової техніки, виробничого обладнання або зарядки електромобіля.

3.35. Потреба в енергії

Потреба в енергії — це енергія, яку потрібно подати до приміщення або відвести з нього, щоб підтримувати задані умови протягом певного часу, без урахування неефективності технічних систем.

Наприклад, будівля може мати певну потребу в теплі через тепловтрати. Але реальне споживання газу або електроенергії буде залежати ще й від ефективності котла, насоса, автоматики, балансування системи та режиму експлуатації.

3.36. Використання або споживання енергії

Використання або споживання енергії — це енергія, яка подається до технічної системи будівлі для задоволення певної енергетичної потреби.

Тобто потреба в енергії і фактичне споживання — не одне й те саме. Будівля може потребувати мало тепла, але споживати багато енергії через неефективне обладнання. Або навпаки: система може бути ефективною, але сама будівля втрачає занадто багато тепла через слабку оболонку.

3.37. Самоспоживання

Самоспоживання — це використання енергії з відновлюваних джерел, виробленої на місці або поблизу, технічними системами самої будівлі для її енергетичних потреб.

Наприклад, сонячна електроенергія може використовуватися для роботи теплового насоса, вентиляції, освітлення, бойлера або інших систем будівлі.

3.38. Доставлена енергія

Доставлена енергія — це енергія, яка надходить до технічних систем будівлі через межу оцінки для задоволення врахованих потреб або для виробництва енергії, яка може бути експортована.

Це важливий показник для енергетичного балансу будівлі: скільки енергії будівля отримує з мережі, газу, теплопостачання або інших джерел.

3.39. Експортована енергія

Експортована енергія — це частина відновлюваної енергії, яка не використовується на місці, а передається до енергетичної мережі.

Для будівель із сонячними панелями це дуже важливо. Якщо енергія виробляється тоді, коли будівля її не споживає, вона може експортуватися в мережу, і це потрібно правильно враховувати в балансі.

3.40. Інфраструктура для заряджання електромобілів

Директива використовує поняття зарядної точки, попередньої кабельної підготовки, smart charging, bidirectional charging та пов’язаних рішень для електромобільності.

Практично це означає, що будівлі поступово мають враховувати потреби електромобілів: електричну потужність, кабельні траси, місця для зарядних станцій, облік, безпеку, керування навантаженням і можливість майбутнього розвитку.