Якість внутрішнього середовища — це результат оцінки умов усередині будівлі, які впливають на здоров’я і самопочуття людей. До таких параметрів належать температура, вологість, вентиляція, наявність забруднювачів та інші фактори.

Це один із найважливіших практичних висновків EPBD: енергоефективність не повинна досягатися ціною поганого повітря, конденсату, плісняви, перегріву, холоду або дискомфорту для людей.

Практичний висновок щодо визначень EPBD

Основні визначення директиви показують, що енергоефективність будівлі — це комплексне питання. Не можна оцінювати будинок тільки за товщиною утеплювача, видом котла, класом вікон або наявністю сонячних панелей. Потрібно дивитися на всю систему: оболонку, інженерні мережі, джерела енергії, вентиляцію, автоматизацію, якість внутрішнього середовища, викиди і життєвий цикл будівлі.

Для будівельного аудиту це означає, що якісна перевірка має поєднувати технічний огляд, аналіз конструкцій, інженерних систем, тепловтрат, вологи, вентиляції, електрики, опалення, документації і майбутніх витрат на експлуатацію.

4. Національний план реконструкції будівель

Нижче подано адаптований український переклад і практичне пояснення статті 3 Directive (EU) 2024/1275, яка стосується національних планів реконструкції будівель. Це один із ключових розділів директиви, тому що він переводить енергоефективність із рівня окремих ремонтів на рівень довгострокової державної політики оновлення будівельного фонду.

Головна ідея статті 3: кожна держава-член ЄС має створити національний план реконструкції будівель, щоб до 2050 року житлові та нежитлові будівлі — публічні і приватні — були перетворені на високоефективний і декарбонізований будівельний фонд, з орієнтиром на будівлі з нульовими викидами.

4.1. Загальна мета національного плану

Кожна держава-член ЄС повинна встановити національний план реконструкції будівель. Мета такого плану — забезпечити реконструкцію національного фонду житлових і нежитлових будівель, публічних і приватних, у напрямку високої енергоефективності та декарбонізації до 2050 року.

Кінцевий орієнтир — поступове перетворення наявних будівель на будівлі з нульовими викидами.

Пояснення простими словами

EPBD виходить із того, що більшість проблем енергоефективності знаходиться не тільки в нових будівлях, а в уже існуючому будівельному фонді. Саме старі будинки, старі громадські будівлі, застарілі системи опалення, слабке утеплення, погані вікна, теплові мости і неефективна вентиляція створюють великі витрати енергії.

Тому ЄС вимагає не просто будувати нові ефективні будинки, а системно оновлювати вже існуючі будівлі.

4.2. Огляд національного будівельного фонду

Національний план реконструкції повинен містити огляд будівельного фонду держави. Такий огляд має враховувати різні типи будівель, їхню частку в загальному фонді, періоди будівництва, кліматичні зони, а також дані з національної бази енергетичних сертифікатів, якщо такі дані доступні.

Також план має враховувати ринкові бар’єри, недоліки ринку, можливості будівельного сектору, сектору енергоефективності, сектору відновлюваної енергетики та частку вразливих домогосподарств.

Практичне пояснення

Перед тим як модернізувати будівлі, держава має розуміти, що саме вона має: скільки є житлових будинків, скільки громадських, скільки старих, скільки енергонеефективних, скільки з них належить до найгірших за енергетичними показниками, які є кліматичні умови, які типи конструкцій переважають і які групи населення найбільш вразливі.

Це логіка інвентаризації. Неможливо якісно реконструювати будівельний фонд, якщо немає нормального обліку його стану.

Що це означає для будівельного аудиту

• будівлі потрібно описувати не загальними словами, а за типом, віком, конструкцією, інженерними системами і енергетичним станом;
• енергетичний сертифікат, технічний паспорт, проєктна документація, акти ремонтів і результати обстежень стають важливими даними про будівлю;
• старі будівлі потрібно оцінювати не тільки за зовнішнім станом, а й за потенціалом реконструкції;
• окремо потрібно враховувати соціальну вразливість власників або мешканців, які не можуть самостійно профінансувати модернізацію.

4.3. Дорожня карта з цілями та індикаторами прогресу

Національний план має містити дорожню карту з національно визначеними цілями та вимірюваними індикаторами прогресу. Такі індикатори мають, зокрема, враховувати зменшення кількості людей, які страждають від енергетичної бідності.

Дорожня карта повинна бути спрямована на досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, високої енергоефективності будівельного фонду, декарбонізації та перетворення існуючих будівель на будівлі з нульовими викидами.

Пояснення простими словами

План реконструкції не повинен бути декларацією на кшталт “потрібно утеплювати будинки”. Він має містити вимірювані цілі: скільки будівель ремонтується, з якою швидкістю, які класи енергоефективності покращуються, скільки енергії економиться, як зменшуються викиди і як зменшується кількість людей, які не можуть нормально опалювати житло.

4.4. Цілі на 2030, 2040 і 2050 роки

Дорожня карта має включати національні цілі на 2030, 2040 і 2050 роки. Вони мають стосуватися щорічного темпу енергетичної реконструкції, первинного і кінцевого енергоспоживання національного будівельного фонду, а також скорочення експлуатаційних викидів парникових газів.

Для нежитлових будівель мають встановлюватися конкретні строки досягнення нижчих максимальних порогів енергетичних характеристик до 2040 і 2050 років.

Практичне пояснення

Європейський підхід будується на проміжних контрольних точках. Це не ситуація, коли у 2050 році раптом потрібно отримати “нульові викиди”. До цього мають бути проміжні етапи: 2030, 2040, 2050. Кожен етап має показувати, чи країна реально рухається до мети.

4.5. Політики та заходи для виконання дорожньої карти

Національний план реконструкції має містити огляд уже впроваджених і запланованих політик та заходів, які підтримують виконання дорожньої карти.

Це можуть бути програми фінансування, технічна допомога, вимоги до будівель, підтримка вразливих домогосподарств, розвиток ринку енергоефективних матеріалів, підготовка спеціалістів, інформаційні кампанії, цифрові реєстри, сертифікація та інші інструменти.

Практичне значення

Для реальної модернізації будівель потрібні не тільки норми, а й механізми виконання. Якщо власник знає, що будинок треба утеплювати, але не має фінансування, технічного плану, кваліфікованих виконавців або зрозумілих правил, реконструкція не відбудеться.

4.6. Інвестиційні потреби, фінансування і адміністративні ресурси

План реконструкції має містити опис інвестиційних потреб, джерел фінансування, заходів фінансування та адміністративних ресурсів, необхідних для виконання плану.

Простими словами: держава має не тільки сказати, що будівлі потрібно модернізувати, а й показати, скільки це коштуватиме, хто це фінансуватиме, які програми будуть доступні, які установи відповідатимуть за виконання і які ресурси потрібні для управління цим процесом.

Що це означає для власника будівлі

• термомодернізація має плануватися як інвестиційний проєкт, а не як випадковий ремонт;
• потрібно рахувати не тільки вартість робіт, а й економію енергії, строк служби матеріалів, обслуговування і ризики;
• ефективний план реконструкції повинен мати пріоритети: що робити першим, що другим, що не можна робити без підготовки;
• фінансові інструменти мають бути пов’язані з реальним енергетичним результатом.

4.7. Пороги для будівель з нульовими викидами

Національний план має містити порогові значення для експлуатаційних викидів парникових газів і річної потреби в первинній енергії для нових або реконструйованих будівель з нульовими викидами.

Тобто поняття “будівля з нульовими викидами” має бути не рекламним гаслом, а визначеним технічним рівнем із конкретними показниками.

4.8. Мінімальні енергетичні стандарти для нежитлових будівель

План має містити мінімальні стандарти енергетичних характеристик для нежитлових будівель на основі максимальних порогів енергетичних характеристик.

Це стосується громадських, офісних, адміністративних, комерційних та інших нежитлових будівель, які повинні поступово покращувати свій енергетичний рівень.

Практичне значення для комерційних приміщень

У майбутній європейській логіці комерційна нерухомість оцінюється не тільки за площею, локацією і ремонтом, а й за енергетичними характеристиками. Погана енергоефективність може означати вищі витрати, нижчу конкурентність, дорожчу експлуатацію і потребу в обов’язковій реконструкції.

4.9. Національна траєкторія реконструкції житлового фонду

План має містити національну траєкторію реконструкції житлового будівельного фонду, включаючи проміжні показники на 2030 і 2035 роки щодо середнього використання первинної енергії у кВт·год/(м²·рік).

Це означає, що житловий фонд має покращуватися не хаотично, а за вимірюваною траєкторією. Держава має бачити, як змінюється середнє енергоспоживання житла і яка частина будівель реально проходить реконструкцію.

4.10. Очікувана економія енергії і ширші вигоди

Національний план має містити обґрунтовану оцінку очікуваної економії енергії та ширших вигод. До таких вигод належить, зокрема, якість внутрішнього середовища.

Це дуже важливий момент: реконструкція будівель має давати не тільки менші рахунки за енергію, а й кращі умови життя — нормальну температуру, вентиляцію, вологість, менше плісняви, кращий комфорт і здоровіше внутрішнє середовище.

4.11. Публічні консультації

Перед поданням проєкту національного плану реконструкції держава-член має провести публічні консультації. До таких консультацій мають залучатися місцеві та регіональні органи влади, соціально-економічні партнери, громадянське суспільство та організації, які працюють із вразливими домогосподарствами.

Результати публічних консультацій мають бути додані до проєкту плану.

Пояснення

Реконструкція будівельного фонду без участі громад, муніципалітетів, мешканців, бізнесу, енергоаудиторів, будівельників і вразливих груп населення може залишитися формальністю. Саме тому EPBD вимагає публічного обговорення планів реконструкції.

4.12. Оцінка планів Європейською Комісією

Європейська Комісія оцінює проєкти національних планів реконструкції. Зокрема, перевіряється, чи достатній рівень амбіцій, чи відповідають цілі національним зобов’язанням у сфері клімату та енергетики, чи достатні політики і заходи, чи вистачає бюджетних та адміністративних ресурсів, чи врахована енергетична бідність, чи пріоритезована реконструкція найгірших за енергетичними показниками будівель.

Також оцінюється, чи були публічні консультації достатньо інклюзивними, і чи відповідає план структурі, передбаченій директивою.

4.13. Рекомендації Комісії і публічність причин відхилення

Якщо Європейська Комісія надає рекомендації щодо проєкту плану, держава-член має належним чином їх врахувати. Якщо держава не враховує рекомендацію або суттєву її частину, вона повинна пояснити причини Комісії і зробити ці причини публічними.

Це створює додатковий рівень прозорості: держава не може просто проігнорувати зауваження без пояснення.

4.14. Строки подання планів

Перший проєкт національного плану реконструкції будівель має бути поданий до Європейської Комісії до 31 грудня 2025 року. Перший національний план реконструкції будівель має бути поданий до 31 грудня 2026 року.

Надалі кожна держава-член подає національний план реконструкції кожні п’ять років. План подається як частина інтегрованого національного енергетичного і кліматичного плану.

4.15. Звітність про виконання

Кожен наступний національний план має містити інформацію про виконання попередньої довгострокової стратегії реконструкції або попереднього плану реконструкції. Держава повинна показати, чи досягнуті національні цілі.

Також інформація про виконання цілей включається до інтегрованих національних енергетичних і кліматичних звітів про прогрес.

4.16. Моніторинг ЄС і Building Stock Observatory

Європейська Комісія кожні два роки включає загальний звіт про прогрес реконструкції житлових і нежитлових будівель до щорічного звіту про стан Енергетичного союзу.

Комісія також щорічно відстежує розвиток енергетичних характеристик будівельного фонду ЄС на основі найкращої доступної інформації з Eurostat та інших джерел і публікує інформацію через EU Building Stock Observatory.

Практичний висновок зі статті 3

Стаття 3 EPBD показує, що енергоефективність будівель у ЄС переходить від окремих ремонтів до системного управління будівельним фондом. Це вже не логіка “хто хоче — той утеплюється”. Це логіка інвентаризації, планування, цілей, фінансування, контролю, пріоритету найгірших будівель і поступового руху до будівель з нульовими викидами.

Для власника будинку, квартири або комерційної нерухомості це означає, що енергетичний стан об’єкта з часом ставатиме дедалі важливішим: для вартості нерухомості, витрат на експлуатацію, комфорту, доступу до програм фінансування, продажу, оренди і технічної придатності будівлі.

Що це означає для якісного аудиту будівлі

• потрібно оцінювати будівлю як частину довгострокового життєвого циклу, а не тільки як об’єкт поточного ремонту;
• важливо визначати не лише дефекти, а й потенціал реконструкції;
• потрібно відокремлювати косметичний ремонт від енергетичної модернізації;
• важливо бачити найслабші місця: покрівля, фасад, вікна, вентиляція, опалення, підвал, теплові мости, волога;
• доцільно формувати поетапний план дій, щоб не переробляти вже виконані роботи;
• технічні рішення мають оцінюватися разом із витратами, економією, комфортом і ризиками для внутрішнього середовища;
• енергоефективність має покращувати не тільки рахунки, а й якість життя людей у будівлі.

Зв’язок з послугами СтройАудит

• енергетичний аудит будівлі — оцінка енергоспоживання, тепловтрат, інженерних систем і потенціалу модернізації;
• тепловізійне обстеження — пошук теплових аномалій, містків холоду, промерзання і дефектів утеплення;
• пошук тепловтрат і дефектів теплоізоляції — практична перевірка оболонки будівлі;
• перевірка будинку перед купівлею — оцінка майбутніх витрат на опалення, охолодження і реконструкцію;
• обстеження вологих стін — пошук причин вологи, конденсату, плісняви і теплових мостів;
• експертиза системи опалення — оцінка ефективності, балансування, температурного режиму і витрат енергії.

5. Методологія розрахунку енергетичних характеристик будівель

Нижче подано адаптований український переклад і практичне пояснення статті 4 Directive (EU) 2024/1275. Ця стаття стосується методології розрахунку енергетичних характеристик будівель.

5.1. Загальна вимога до методології

Держави-члени ЄС повинні застосовувати методологію розрахунку енергетичних характеристик будівель відповідно до спільної загальної рамки, визначеної в Annex I директиви. Така методологія має бути прийнята на національному або регіональному рівні.

Пояснення простими словами

Енергетичну ефективність будівлі не можна якісно оцінювати довільно або “на око”. Потрібна методика, яка визначає, що саме враховується: теплоізоляція, вікна, покрівля, підлога, теплові мости, опалення, вентиляція, охолодження, гаряче водопостачання, освітлення, автоматика, відновлювана енергія, кліматичні умови та режим використання будівлі.

Це важливо тому, що різні будівлі можуть мати однакові рахунки за енергію, але зовсім різні причини проблем. В одній будівлі причина може бути в слабкій теплоізоляції, в іншій — у вентиляції, у третій — у старій системі опалення, у четвертій — у неправильному режимі експлуатації.

5.2. Прозорі елементи оболонки будівлі

Директива передбачає, що Європейська Комісія має надати рекомендації щодо розрахунку енергетичних характеристик прозорих елементів, які є частиною оболонки будівлі, а також щодо врахування енергії навколишнього середовища.

Пояснення

Прозорі елементи — це передусім вікна, скляні двері, вітражі, фасадне скління та інші елементи, через які у будівлю може надходити або втрачатися тепло. Вони складніші для оцінки, ніж звичайна стіна, тому що одночасно впливають на тепловтрати, сонячні надходження, перегрів улітку, освітлення, комфорт і ризик конденсату.

Енергія навколишнього середовища — це, зокрема, енергія, яку можуть використовувати теплові насоси або інші системи, що беруть тепло з повітря, ґрунту, води чи інших джерел.

5.3. Практичне значення для енергетичного аудиту

Для енергетичного аудиту стаття 4 означає, що висновок про енергоефективність будівлі має спиратися на зрозумілу логіку розрахунку. Неможливо обмежитися фразою “будинок холодний” або “потрібно утеплювати фасад”. Потрібно зрозуміти, які саме елементи формують енергетичний результат будівлі.

• огороджувальні конструкції: стіни, покрівля, підлога, перекриття, цоколь;
• прозорі елементи: вікна, двері, фасадне скління, мансардні вікна;
• теплові мости: кути, перемички, балкони, плити, колони, відкоси;
• технічні системи: опалення, вентиляція, охолодження, гаряче водопостачання;
• автоматика і керування;
• відновлювані джерела енергії;
• режим експлуатації будівлі;
• якість внутрішнього середовища.

5.4. Практичне значення для тепловізійного обстеження

Тепловізійне обстеження є інструментом діагностики, але не повною методологією енергетичної оцінки. Тепловізор показує температурну картину поверхні, але не визначає автоматично клас енергоефективності будівлі, тепловий опір конструкції або повну потребу в енергії.

Тому результати тепловізійного обстеження потрібно поєднувати з аналізом конструкцій, матеріалів, вентиляції, опалення, вологості, вікон, вузлів примикання та фактичних умов експлуатації.

6. Мінімальні вимоги до енергетичних характеристик

Нижче подано адаптований український переклад і практичне пояснення статті 5 Directive (EU) 2024/1275. Ця стаття визначає, як держави-члени ЄС мають встановлювати мінімальні вимоги до енергетичних характеристик будівель, будівельних одиниць та окремих елементів оболонки будівлі.

6.1. Вимоги до будівель і будівельних одиниць

Держави-члени ЄС повинні вжити необхідних заходів, щоб мінімальні вимоги до енергетичних характеристик будівель або будівельних одиниць встановлювалися з метою досягнення щонайменше економічно оптимальних рівнів. У відповідних випадках можуть застосовуватися більш суворі орієнтири, наприклад вимоги до будівель з майже нульовим споживанням енергії або до будівель з нульовими викидами.

Пояснення простими словами

Мінімальна вимога — це не “найкраще можливе рішення”, а нижня планка, нижче якої будівля не повинна бути з точки зору енергоефективності. Але ця нижня планка не має бути випадковою. Вона повинна бути прив’язана до економічно оптимального рівня: тобто до такого рівня, де витрати на заходи і економія енергії мають розумний баланс.

Водночас директива допускає, що для нових або стратегічно важливих будівель орієнтир може бути вищим: майже нульове споживання енергії або нульові викиди.

6.2. Вимоги до елементів оболонки будівлі

Директива вимагає встановлювати мінімальні вимоги також для будівельних елементів, які є частиною оболонки будівлі і суттєво впливають на її енергетичні характеристики, коли такі елементи замінюються або модернізуються.

Пояснення

Це означає, що якщо замінюється або модернізується елемент, який впливає на тепловтрати, він не повинен залишатися на старому енергетичному рівні. Наприклад, якщо міняють вікна, утеплюють фасад, ремонтують покрівлю, реконструюють підлогу або замінюють двері, ці роботи мають використовуватися для покращення енергетичних характеристик.

• зовнішні стіни;
• фасадні системи з теплоізоляцією;
• покрівля і горищні перекриття;
• підлога по ґрунту або над холодним простором;
• вікна, двері, світлопрозорі конструкції;
• цоколь, відкоси, вузли примикання;
• конструкції, через які проходять суттєві тепловтрати.

6.3. Низькотемпературні системи опалення

Держави-члени можуть встановлювати вимоги до будівельних елементів на такому рівні, який полегшує ефективне встановлення низькотемпературних систем опалення в реконструйованих будівлях.

Пояснення

Низькотемпературні системи опалення працюють ефективно тоді, коли будівля має низькі тепловтрати. Наприклад, тепловий насос або низькотемпературна тепла підлога можуть бути неефективними в погано утепленій будівлі з великими тепловтратами, холодними вікнами і тепловими мостами.

Тому логіка директиви така: спочатку потрібно покращувати оболонку будівлі, а потім ефективно модернізувати опалення. Інакше нове обладнання може працювати дорого і не давати очікуваного комфорту.

6.4. Різні вимоги для різних типів будівель

Держави-члени можуть встановлювати різні вимоги для нових і наявних будівель, а також для різних категорій будівель.

Пояснення

Нова будівля, старий житловий будинок, історична будівля, офіс, школа, лікарня, склад або приватний будинок не можуть оцінюватися абсолютно однаково. У них різні конструкції, режими використання, технічні можливості, економіка реконструкції та вимоги до комфорту.

6.5. Якість внутрішнього середовища

Під час встановлення мінімальних вимог потрібно враховувати оптимальну якість внутрішнього середовища, щоб уникнути негативних наслідків, наприклад недостатньої вентиляції. Також мають враховуватися місцеві умови, функціональне призначення і вік будівлі.

Пояснення простими словами

Енергоефективність не повинна шкодити людям. Не можна просто герметизувати будинок, замінити вікна, утеплити фасад і не подбати про вентиляцію. Такий ремонт може зменшити тепловтрати, але створити конденсат, плісняву, задуху, високий рівень CO₂ і поганий мікроклімат.

Це один із найважливіших практичних висновків EPBD: економія енергії має йти разом із комфортом, вентиляцією, здоровим повітрям і відсутністю вологи.

6.6. Перегляд вимог не рідше ніж раз на п’ять років

Мінімальні вимоги до енергетичних характеристик мають переглядатися регулярно, з інтервалом не більше п’яти років. За потреби їх потрібно оновлювати з урахуванням технічного прогресу в будівельному секторі, результатів розрахунку економічно оптимальних рівнів, а також оновлених національних енергетичних і кліматичних цілей.

Пояснення

Будівельні технології, матеріали, системи опалення, вентиляція, сонячна енергетика, теплові насоси, автоматика і вимоги до клімату швидко змінюються. Тому мінімальні вимоги не повинні залишатися незмінними десятиліттями.

6.7. Особливі випадки та винятки

Директива дозволяє адаптувати вимоги для офіційно захищених будівель — наприклад історичних або архітектурно цінних — якщо виконання певних вимог неприйнятно змінило б їхній характер або зовнішній вигляд.

Також держави-члени можуть не встановлювати або не застосовувати вимоги до окремих категорій будівель, зокрема:

• будівель, що належать збройним силам або центральній владі та використовуються для потреб національної оборони, за певними винятками;
• будівель, які використовуються як місця богослужіння або для релігійної діяльності;
• тимчасових будівель зі строком використання два роки або менше;
• промислових майданчиків, майстерень та певних нежитлових сільськогосподарських будівель з низькою потребою в енергії;
• житлових будівель, які використовуються менше чотирьох місяців на рік або мають дуже обмежене річне використання;
• окремо розташованих будівель із загальною корисною площею менше 50 м².

Пояснення щодо винятків

Винятки не означають, що енергоефективність неважлива. Вони означають, що для окремих категорій будівель звичайні правила можуть бути технічно, економічно або функціонально недоречними. Наприклад, історичну будівлю не можна утеплювати так само, як новий приватний будинок, якщо це знищить її архітектурну цінність.

7. Економічно оптимальні рівні мінімальних вимог

Нижче подано адаптований український переклад і практичне пояснення статті 6 Directive (EU) 2024/1275. Ця стаття стосується розрахунку економічно оптимальних рівнів мінімальних вимог до енергетичних характеристик будівель і будівельних елементів.

7.1. Що таке економічно оптимальний рівень

Економічно оптимальний рівень — це не найнижча вартість ремонту і не максимально дорогий технічний стандарт. Це баланс між інвестиціями, економією енергії, строком служби заходів, експлуатаційними витратами, технічними можливостями та очікуваним результатом протягом життєвого циклу.

Інакше кажучи, це рівень, на якому заходи з енергоефективності є технічно і економічно розумними.

7.2. Порівняльна методологічна рамка

Європейська Комісія має встановлювати та переглядати порівняльну методологічну рамку для розрахунку економічно оптимальних рівнів мінімальних вимог до енергетичних характеристик будівель і будівельних елементів.

Оновлена рамка має застосовуватися окремо до нових будівель, наявних будівель під час значної реконструкції та окремих будівельних елементів. Також вона має розрізняти категорії будівель.

Пояснення

Це потрібно для того, щоб країни не встановлювали вимоги довільно. Якщо мінімальні вимоги занадто слабкі, будівлі залишаються енергонеефективними. Якщо вимоги відірвані від економічної реальності, власники не зможуть їх виконувати. Тому потрібен розрахунок, який показує технічно і економічно обґрунтований рівень.

7.3. Що враховується під час розрахунку

Держави-члени мають розраховувати економічно оптимальні рівні мінімальних вимог з урахуванням відповідної методологічної рамки та параметрів, зокрема кліматичних умов і практичної доступності енергетичної інфраструктури.

У відповідних випадках може враховуватися глобальний потенціал потепління протягом життєвого циклу будівлі.

Пояснення простими словами

Однакове рішення не завжди однаково ефективне в різних умовах. Утеплення, тепловий насос, сонячні панелі, вентиляція з рекуперацією або модернізація опалення мають різну економіку залежно від клімату, тарифів, доступної потужності, стану будівлі, типу конструкцій, доступності матеріалів і режиму використання.

7.4. Порівняння з чинними вимогами

Держави-члени повинні порівнювати результати розрахунку економічно оптимальних рівнів із чинними мінімальними вимогами до енергетичних характеристик.

Якщо виявляється, що чинні мінімальні вимоги є менш енергоефективними, ніж економічно оптимальні рівні, більше ніж на 15 %, держава повинна скоригувати чинні мінімальні вимоги протягом 24 місяців після отримання результатів такого порівняння.

Пояснення

Це дуже важливий механізм. Він не дозволяє державі тримати занадто слабкі норми, якщо розрахунки показують, що економічно розумний рівень енергоефективності вже вищий. Якщо вимоги відстають більше ніж на 15 %, їх потрібно підвищувати.

7.5. Звітність перед Європейською Комісією

Держави-члени повинні повідомляти Європейській Комісії всі вхідні дані, припущення та результати розрахунків економічно оптимальних рівнів. Такі звіти мають оновлюватися і подаватися регулярно, з інтервалом не більше п’яти років.

Перший звіт на основі переглянутої методологічної рамки має бути поданий до 30 червня 2028 року.

7.6. Публічний звіт Комісії

Європейська Комісія публікує звіт про прогрес держав-членів у досягненні економічно оптимальних рівнів мінімальних вимог до енергетичних характеристик.

Пояснення

Це створює прозорість. Питання енергоефективності будівель не залишається тільки внутрішньою справою окремої країни: прогрес порівнюється, аналізується і публікується на рівні ЄС.

8. Практичний висновок зі статей 4–6

Статті 4–6 EPBD формують технічну основу всієї директиви. Вони відповідають на три ключові питання:

• як рахувати енергетичні характеристики будівлі;
• які мінімальні вимоги має виконувати будівля або її елементи;
• як визначити, чи є ці вимоги економічно розумними.

Для будівельного аудиту це означає, що оцінка енергоефективності не може бути лише візуальною або рекламною. Вона має спиратися на методику, технічні показники, економічну логіку, якість внутрішнього середовища і реальний стан будівлі.

9. Що це означає для власника будівлі

• енергоефективність потрібно оцінювати комплексно, а не за одним параметром;
• утеплення має сенс тільки тоді, коли враховані вентиляція, волога, теплові мости і якість монтажу;
• заміна вікон без вентиляції може створити конденсат і плісняву;
• модернізація опалення без утеплення може не дати очікуваної економії;
• тепловий насос або низькотемпературна система опалення потребують якісної теплової оболонки;
• покрівля, фасад, підлога, вікна і двері мають оцінюватися як єдина оболонка будівлі;
• енергоефективний ремонт має бути економічно обґрунтованим, а не випадковим набором робіт;
• після реконструкції будівля має бути не тільки економнішою, а й комфортнішою та безпечнішою для людей.

10. Зв’язок з послугами СтройАудит

• енергетичний аудит будівлі — оцінка енергоспоживання, тепловтрат, інженерних систем і економічно доцільних заходів;
• тепловізійне обстеження — виявлення теплових аномалій, промерзання, містків холоду і дефектів утеплення;
• пошук тепловтрат і дефектів теплоізоляції — практична перевірка оболонки будівлі;
• експертиза системи опалення — оцінка ефективності опалення, температурного режиму і можливості модернізації;
• обстеження вологих стін — аналіз конденсату, плісняви, вентиляції і теплових мостів;
• перевірка будинку перед купівлею — оцінка майбутніх витрат на опалення, охолодження, ремонт і термомодернізацію.