Нижче подано адаптований український переклад і практичне пояснення статті 7 Directive (EU) 2024/1275. Ця стаття встановлює вимоги до нових будівель і поступовий перехід до будівель з нульовими викидами.

11.1. Нові будівлі як будівлі з нульовими викидами

Держави-члени ЄС повинні забезпечити, щоб нові будівлі були будівлями з нульовими викидами відповідно до вимог директиви:

• з 1 січня 2028 року — нові будівлі, що належать публічним органам;
• з 1 січня 2030 року — усі нові будівлі.

До моменту застосування цих вимог держави-члени мають забезпечити, щоб усі нові будівлі були щонайменше будівлями з майже нульовим споживанням енергії та відповідали мінімальним вимогам до енергетичних характеристик.

Пояснення простими словами

Для нових будівель EPBD фактично встановлює нову планку: майбутня будівля не повинна бути просто “трохи кращою за стару”. Вона має одразу проєктуватися як об’єкт з дуже низькою потребою в енергії, без викидів вуглецю на місці від викопного палива та з нульовими або дуже низькими експлуатаційними викидами.

Це означає, що помилки на етапі проєкту стають критичними. Якщо новий будинок одразу спроєктований із тепловими мостами, слабкою вентиляцією, поганими вікнами, неефективним опаленням або слабкою оболонкою, потім його доведеться дорого модернізувати.

11.2. Публічні будівлі як приклад

Для будівель, що належать публічним органам, вимога настає раніше — з 1 січня 2028 року. Якщо публічний орган планує займати нову будівлю, яка йому не належить, він має прагнути до того, щоб така будівля також була будівлею з нульовими викидами.

Пояснення

Публічний сектор у логіці EPBD має виконувати роль прикладу. Державні, муніципальні, адміністративні, освітні, медичні та інші публічні будівлі мають демонструвати, що енергоефективність — це не додаткова опція, а базовий стандарт нового будівництва.

11.3. Life-cycle GWP — глобальний потенціал потепління протягом життєвого циклу

Держави-члени мають забезпечити розрахунок глобального потенціалу потепління протягом життєвого циклу будівлі відповідно до Annex III директиви та розкриття цього показника в енергетичному сертифікаті будівлі:

• з 1 січня 2028 року — для всіх нових будівель із корисною площею понад 1000 м²;
• з 1 січня 2030 року — для всіх нових будівель.

Пояснення простими словами

EPBD поступово переходить від оцінки тільки експлуатаційних витрат енергії до оцінки всього життєвого циклу будівлі. Це означає, що значення мають не тільки рахунки за опалення, а й матеріали, будівельна продукція, конструкції, виробництво, транспортування, монтаж, експлуатація, заміна елементів, демонтаж і утилізація.

Наприклад, дві будівлі можуть мати схожі витрати на опалення, але різний кліматичний слід через різні матеріали, конструктивні рішення, бетон, метал, утеплювачі, фасадні системи або інженерне обладнання.

11.4. Дорожня карта для обмеження life-cycle GWP

До 1 січня 2027 року держави-члени мають опублікувати та повідомити Європейській Комісії дорожню карту щодо запровадження граничних значень сукупного глобального потенціалу потепління протягом життєвого циклу для всіх нових будівель.

Такі цілі мають застосовуватися до нових будівель з 2030 року, враховувати поступове зниження допустимих значень, а також відрізнятися залежно від кліматичних зон і типів будівель.

Пояснення

Це означає, що в ЄС поступово з’являється не лише вимога “будинок має мало споживати”, а й вимога “будинок не повинен створювати надмірний кліматичний слід протягом усього життєвого циклу”.

У майбутньому це підсилюватиме значення вибору матеріалів, будівельної продукції, конструктивної схеми, можливості повторного використання, довговічності та ремонтопридатності.

11.5. Інші обов’язкові питання для нових будівель

Щодо нових будівель держави-члени мають також враховувати:

• оптимальну якість внутрішнього середовища;
• адаптацію до зміни клімату;
• пожежну безпеку;
• ризики, пов’язані з інтенсивною сейсмічною активністю;
• доступність для осіб з інвалідністю;
• поглинання вуглецю, пов’язане зі зберіганням вуглецю в будівлях або на будівлях.

Пояснення для будівельного аудиту

EPBD прямо показує, що енергоефективність не може розглядатися ізольовано. Нова будівля має бути не лише економною, а й безпечною, доступною, адаптованою до кліматичних ризиків, придатною для здорового перебування людей і технічно збалансованою.

Тому якісний аудит нового об’єкта має перевіряти не тільки товщину утеплювача або клас енергетичної ефективності, а й вентиляцію, вологість, перегрів улітку, пожежні ризики, електрику, інженерні системи, доступність, матеріали і довгострокову експлуатацію.

11.6. Практичне значення для замовника нової будівлі

• проєкт нової будівлі потрібно оцінювати до початку будівництва, а не після появи дефектів;
• енергоефективність має закладатися в архітектуру, конструкції та інженерні системи з самого початку;
• важливо перевіряти теплову оболонку: стіни, покрівлю, підлогу, вікна, двері, цоколь, вузли примикання;
• потрібно враховувати вентиляцію, інакше герметична будівля може мати конденсат і погане повітря;
• нові системи опалення, охолодження та автоматики мають відповідати реальним тепловтратам будівлі;
• будівельні матеріали й обладнання мають оцінюватися не тільки за ціною, а й за довговічністю, характеристиками і технічним призначенням;
• у перспективі дедалі більше значення матиме кліматичний слід матеріалів і всього життєвого циклу будівлі.

12. Наявні будівлі під час значної реконструкції

Нижче подано адаптований український переклад і практичне пояснення статті 8 Directive (EU) 2024/1275. Ця стаття стосується наявних будівель, які проходять значну реконструкцію, а також окремих елементів оболонки будівлі, які замінюються або модернізуються.

12.1. Покращення енергетичних характеристик під час значної реконструкції

Держави-члени повинні вжити необхідних заходів, щоб під час значної реконструкції будівлі енергетичні характеристики всієї будівлі або реконструйованої її частини були покращені до рівня мінімальних вимог до енергетичних характеристик, наскільки це технічно, функціонально та економічно можливо.

Такі вимоги можуть застосовуватися до реконструйованої будівлі або будівельної одиниці в цілому. Додатково або альтернативно вимоги можуть застосовуватися до окремих реконструйованих будівельних елементів.

Пояснення простими словами

Якщо будівлю вже суттєво ремонтують або реконструюють, це потрібно використовувати для покращення її енергоефективності. Немає сенсу вкладати великі гроші в ремонт і залишати старі тепловтрати, холодні вікна, слабку покрівлю, погану вентиляцію або неефективне опалення.

Ідея EPBD така: реконструкція має бути не просто косметичним оновленням, а можливістю зробити будівлю дешевшою в експлуатації, комфортнішою, безпечнішою і менш залежною від енергоресурсів.

12.2. Окремі елементи оболонки будівлі

Якщо будівельний елемент, який є частиною оболонки будівлі та суттєво впливає на її енергетичні характеристики, модернізується або замінюється, його енергетичні характеристики мають відповідати мінімальним вимогам настільки, наскільки це технічно, функціонально та економічно можливо.

Пояснення

Це означає: якщо вже міняють важливий елемент будівлі, його не можна розглядати тільки як ремонт. Його потрібно розглядати як частину енергетичної модернізації.

• якщо ремонтується покрівля — потрібно оцінити утеплення, вентиляцію, пароізоляцію і водовідведення;
• якщо утеплюється фасад — потрібно оцінити теплові мости, відкоси, цоколь, вузли примикання і пожежні ризики;
• якщо замінюються вікна — потрібно оцінити монтажний шов, вентиляцію, відкоси, відливи і ризик конденсату;
• якщо ремонтується підлога або перекриття — потрібно врахувати тепловтрати, вологу і суміжні холодні зони;
• якщо модернізується опалення — потрібно оцінити теплову оболонку і фактичну потребу будівлі в теплі.

12.3. Високоефективні альтернативні системи

Під час значної реконструкції держави-члени повинні заохочувати застосування високоефективних альтернативних систем, наскільки це технічно, функціонально та економічно можливо.

Пояснення

До таких систем можуть належати рішення, які дозволяють зменшити енергоспоживання або викиди: теплові насоси, ефективні системи централізованого теплопостачання, вентиляція з рекуперацією, сонячні панелі, сонячні колектори, автоматика керування, накопичувачі енергії, гібридні системи або інші сучасні технічні рішення.

Але важлива умова — технічна, функціональна та економічна доцільність. Не кожна технологія підходить кожній будівлі. Наприклад, тепловий насос може бути ефективним у будівлі з низькими тепловтратами, але працювати дорого і нестабільно у погано утепленому будинку.

12.4. Якість внутрішнього середовища

Під час значної реконструкції потрібно враховувати якість внутрішнього середовища.

Пояснення

Це означає, що реконструкція не повинна погіршувати умови перебування людей. Якщо будівлю утеплити і зробити більш герметичною, але не забезпечити нормальну вентиляцію, можна отримати конденсат, плісняву, високу вологість, погану якість повітря і дискомфорт.

Якісна реконструкція має одночасно зменшувати енергоспоживання і покращувати умови всередині: температуру, повітрообмін, вологість, акустичний комфорт, відсутність протягів, відсутність холодних поверхонь і ризику плісняви.

12.5. Адаптація до зміни клімату

Під час значної реконструкції потрібно враховувати адаптацію до зміни клімату.

Пояснення

Будівля має бути готовою не тільки до нинішніх умов, а й до майбутніх кліматичних ризиків: літнього перегріву, сильних злив, підтоплень, вітрових навантажень, снігових навантажень, посухи, перепадів температур і екстремальних погодних явищ.

• захист від перегріву влітку;
• правильне водовідведення з покрівлі та ділянки;
• стійкість фасаду і покрівлі до атмосферних впливів;
• захист підвалу і цоколя від підтоплення;
• врахування вітрових і снігових навантажень;
• збереження комфорту під час відключень або нестабільного енергопостачання.

12.6. Пожежна безпека

Під час значної реконструкції потрібно враховувати пожежну безпеку.

Пояснення

Це особливо важливо при утепленні фасадів, реконструкції покрівель, заміні електропроводки, встановленні сонячних панелей, монтажі теплових насосів, електричного опалення, вентиляційного обладнання або зарядних станцій для електромобілів.

Енергоефективне рішення не має створювати новий пожежний ризик. Матеріали, кабелі, фасадні системи, вентиляційні канали, електрощити, автоматика і проходки мають оцінюватися з урахуванням безпеки.

12.7. Сейсмічні ризики

Під час значної реконструкції потрібно враховувати ризики, пов’язані з інтенсивною сейсмічною активністю.

Пояснення

Для регіонів із сейсмічними ризиками реконструкція не повинна погіршувати конструктивну безпеку будівлі. Навіть якщо основна мета робіт — енергоефективність, не можна ігнорувати несучі конструкції, зв’язки, тріщини, добудови, надбудови, фасадні системи і зміни навантажень.

12.8. Небезпечні речовини, зокрема азбест

Під час значної реконструкції потрібно враховувати видалення небезпечних речовин, зокрема азбесту.

Пояснення

У старих будівлях можуть бути матеріали, які сьогодні вважаються небезпечними. Реконструкція, демонтаж, утеплення, ремонт покрівлі або фасаду можуть розкрити такі матеріали. Їх потрібно ідентифікувати і поводитися з ними безпечно.

Для України це також практично важливо, тому що в старих будівлях можуть зустрічатися азбестоцементні матеріали, старі утеплювачі, небезпечні фарби, пил, грибок, залишки старих інженерних систем або інші фактори ризику.

12.9. Доступність для осіб з інвалідністю

Під час значної реконструкції потрібно враховувати доступність для осіб з інвалідністю.

Пояснення

Реконструкція будівлі має бути можливістю покращити не тільки енергоефективність, а й доступність. Це особливо важливо для громадських, адміністративних, медичних, освітніх, комерційних і багатоквартирних будівель.

13. Практичний висновок зі статей 7–8

Статті 7–8 EPBD проводять чітку межу між новими і наявними будівлями, але логіка однакова: будівля має поступово ставати енергоефективнішою, безпечнішою, комфортнішою і менш залежною від викопного палива.

Для нових будівель вимоги стають більш жорсткими: орієнтир — будівля з нульовими викидами. Для наявних будівель ключовий момент — значна реконструкція: якщо будівлю вже суттєво ремонтують, потрібно використовувати цей момент для енергетичного покращення.

14. Що це означає для будівельного аудиту

• нову будівлю потрібно перевіряти ще на рівні проєктних рішень;
• під час приймання нової будівлі важливо оцінювати не лише оздоблення, а й оболонку, вентиляцію, опалення, електрику, вологу, пожежні ризики та якість внутрішнього середовища;
• значна реконструкція має розглядатися як шанс підвищити енергоефективність, а не просто як ремонт;
• заміна окремих елементів — вікон, покрівлі, фасаду, дверей, підлоги — має оцінюватися з точки зору енергетичного результату;
• утеплення без вентиляції може створити проблеми з конденсатом і пліснявою;
• модернізація опалення без оцінки тепловтрат може бути неефективною;
• енергоефективність потрібно поєднувати з пожежною безпекою, доступністю, кліматичною стійкістю і конструктивною безпекою;
• якісний аудит має давати не тільки перелік дефектів, а й логіку пріоритетів: що робити першим, що можна відкласти, а що не можна виконувати без додаткового аналізу.

15. Зв’язок з послугами СтройАудит

• енергетичний аудит будівлі — оцінка енергоспоживання, тепловтрат, систем опалення, вентиляції та потенціалу модернізації;
• тепловізійне обстеження — виявлення теплових аномалій, дефектів утеплення, промерзання і містків холоду;
• пошук тепловтрат і дефектів теплоізоляції — перевірка оболонки будівлі, фасаду, покрівлі, вікон і вузлів примикання;
• перевірка будинку перед купівлею — оцінка технічного стану, майбутніх витрат і ризиків реконструкції;
• приймання квартири від забудовника — фіксація дефектів нової квартири перед підписанням документів;
• перевірка якості будівельних робіт — контроль робіт під час будівництва, реконструкції або ремонту;
• експертиза покрівлі — оцінка покрівлі, утеплення, вентиляції, водовідведення і протікань;
• експертиза електропроводки — перевірка електрики, електрощитів, захисту, кабелів і пожежних ризиків.

16. Мінімальні стандарти енергетичних характеристик

Нижче подано адаптований український переклад і практичне пояснення статті 9 Directive (EU) 2024/1275. Ця стаття стосується мінімальних стандартів енергетичних характеристик для нежитлових будівель і траєкторії поступової реконструкції житлового будівельного фонду.

Це одна з найважливіших статей директиви, тому що вона переводить енергоефективність із площини рекомендацій у площину поступового обов’язкового оновлення найгірших за енергетичними характеристиками будівель.

16.1. Мінімальні стандарти для нежитлових будівель

Держави-члени ЄС повинні встановити мінімальні стандарти енергетичних характеристик для нежитлових будівель. Такі стандарти мають забезпечити, щоб нежитлові будівлі не перевищували встановлені максимальні пороги енергетичних характеристик, виражені числовим показником первинного або кінцевого використання енергії у кВт·год/(м²·рік).

Пояснення простими словами

Йдеться про офіси, адміністративні будівлі, магазини, готелі, ресторани, фітнес-клуби, школи, медичні заклади, склади, комерційні та інші нежитлові будівлі. Директива встановлює логіку, за якою найгірші з них за енергоефективністю мають поступово виходити з найнижчої категорії.

Це означає, що енергетичний стан нежитлової будівлі стає важливим не тільки для рахунків за опалення чи охолодження, а й для її ринкової вартості, придатності до оренди, інвестиційної привабливості та майбутніх вимог до експлуатації.

16.2. Пороги 16% і 26% для нежитлового фонду

Кожна держава-член має встановити два максимальні пороги енергетичних характеристик для національного нежитлового будівельного фонду:

• поріг 16% — такий рівень, вище якого перебувають 16% найгірших нежитлових будівель;
• поріг 26% — такий рівень, вище якого перебувають 26% найгірших нежитлових будівель.

Базою для визначення таких порогів є стан нежитлового будівельного фонду на 1 січня 2020 року, на основі доступної інформації та, за потреби, статистичної вибірки.

Пояснення

Суть не в тому, що всі будівлі одразу мають стати ідеальними. Логіка інша: спочатку потрібно виводити з найгіршого стану ті будівлі, які споживають найбільше енергії і мають найбільший потенціал для економії.

Пороги 16% і 26% — це спосіб визначити найгіршу частину фонду. Якщо будівля перебуває вище такого порогу, вона належить до групи з найгіршими енергетичними характеристиками і має бути модернізована.

16.3. Строки для нежитлових будівель

Мінімальні стандарти енергетичних характеристик повинні забезпечити, щоб усі нежитлові будівлі були нижче:

• порогу 16% — з 2030 року;
• порогу 26% — з 2033 року.

Відповідність окремої нежитлової будівлі цим порогам має перевірятися на основі енергетичних сертифікатів або, у відповідних випадках, інших доступних засобів.

Пояснення для власника комерційної нерухомості

Якщо нежитлова будівля має дуже погані енергетичні характеристики, у європейській логіці вона поступово стає проблемним активом. Її потрібно буде модернізувати, інакше зростатимуть витрати, знижуватиметься конкурентність, а в майбутньому можуть виникати обмеження щодо експлуатації або оренди.

Для власника офісу, готелю, ресторану, складу, магазину або фітнес-клубу це означає: енергоефективність уже не є другорядною технічною темою. Це частина вартості бізнесу.

16.4. Нижчі пороги на 2040 і 2050 роки

У національних дорожніх картах держави-члени мають встановити конкретні строки, за якими нежитлові будівлі повинні відповідати нижчим максимальним порогам енергетичних характеристик до 2040 і 2050 років. Це має відповідати шляху перетворення національного будівельного фонду на фонд будівель з нульовими викидами.

Пояснення

2030 і 2033 роки — це не кінцева мета. Це лише перший етап виведення найгірших будівель із найнижчого рівня. Далі пороги мають поступово ставати суворішими, щоб до 2050 року будівельний фонд рухався до нульових викидів.

16.5. Можливі винятки для окремих нежитлових будівель

Держави-члени можуть встановлювати і публікувати критерії для звільнення окремих нежитлових будівель від вимог мінімальних стандартів. Такі винятки можуть бути пов’язані з очікуваним майбутнім використанням будівлі, серйозними труднощами або несприятливою оцінкою витрат і вигод.

Критерії для винятків мають бути чіткими, точними і суворими, а також забезпечувати рівне ставлення до нежитлових будівель.

Пояснення

Винятки можливі, але вони не повинні перетворитися на спосіб уникнути модернізації. Якщо певні будівлі звільняються від вимог, держава має компенсувати це еквівалентним покращенням енергетичних характеристик в інших частинах нежитлового фонду.

16.6. Якщо повна реконструкція економічно недоцільна

Якщо загальна реконструкція, необхідна для досягнення встановленого порогу, має несприятливу оцінку витрат і вигод для конкретної нежитлової будівлі, держава-член повинна вимагати виконання принаймні тих окремих заходів, які мають сприятливу оцінку витрат і вигод.

Пояснення простими словами

Якщо повністю довести будівлю до потрібного рівня економічно невигідно, це не означає, що можна нічого не робити. Потрібно виконати хоча б ті заходи, які мають сенс: утеплення окремих ділянок, заміна обладнання, балансування системи, модернізація автоматики, усунення теплових мостів, покращення вентиляції або інші технічно обґрунтовані роботи.

16.7. Пошкодження будівель через стихійні лиха

Якщо частина національного нежитлового будівельного фонду серйозно пошкоджена внаслідок стихійного лиха, держава-член може тимчасово скоригувати максимальний поріг енергетичних характеристик так, щоб енергетична реконструкція пошкоджених нежитлових будівель замінила реконструкцію інших найгірших будівель.

При цьому має забезпечуватися, щоб приблизно така сама частка нежитлового фонду проходила енергетичну реконструкцію.

Пояснення для України

Для України ця логіка особливо зрозуміла через масштаб пошкоджень будівель під час війни. Якщо будівля все одно відновлюється після руйнування або пошкодження, технічно правильно одночасно враховувати енергоефективність, безпеку, інженерні системи, вентиляцію, електрику, пожежні ризики і довгострокову експлуатацію.

17. Траєкторія поступової реконструкції житлового фонду

Окремо стаття 9 визначає траєкторію поступової реконструкції житлового будівельного фонду. Держави-члени мають встановити таку траєкторію до 29 травня 2026 року, відповідно до національної дорожньої карти, цілей на 2030, 2040 і 2050 роки та мети перетворення будівельного фонду на фонд будівель з нульовими викидами до 2050 року.

17.1. Показник середнього первинного енергоспоживання

Національна траєкторія для житлового фонду має виражатися як зменшення середнього первинного використання енергії у кВт·год/(м²·рік) для всього житлового будівельного фонду за період з 2020 до 2050 року.

Також мають визначатися кількість житлових будівель, житлових одиниць або площа, які потрібно реконструювати щороку, включаючи кількість або площу 43% найгірших за енергетичними характеристиками житлових будівель і житлових одиниць.

Пояснення

Для житлового фонду ЄС не встановлює такий самий прямий поріг, як для нежитлових будівель. Натомість вимагає, щоб країна загалом зменшувала середнє первинне енергоспоживання всього житлового фонду.

Це дає державам більше гнучкості: вони можуть використовувати мінімальні стандарти, фінансову підтримку, технічну допомогу, програми реконструкції, підтримку ОСББ, допомогу вразливим домогосподарствам та інші інструменти.

17.2. Цілі на 2030, 2035 і 2040 роки

Держави-члени мають забезпечити, щоб середнє первинне використання енергії всього житлового фонду:

• зменшилося щонайменше на 16% порівняно з 2020 роком до 2030 року;
• зменшилося щонайменше на 20–22% порівняно з 2020 роком до 2035 року;
• до 2040 року і кожні п’ять років після цього відповідало або було нижчим за національно визначене значення, узгоджене з поступовим переходом до житлового фонду з нульовими викидами до 2050 року.

Пояснення простими словами

Житловий фонд має поступово зменшувати середнє енергоспоживання. Це не означає, що кожен будинок одразу має досягти однакового рівня. Але в середньому по країні житлові будівлі мають ставати енергоефективнішими.

Для власника будинку або квартири це означає, що вартість і якість житла дедалі більше будуть пов’язані з його енергетичним станом: тепловтратами, вентиляцією, опаленням, вікнами, утепленням, вологістю і витратами на експлуатацію.

17.3. Пріоритет для 43% найгірших житлових будівель

Держави-члени повинні забезпечити, щоб щонайменше 55% зменшення середнього первинного енергоспоживання досягалося через реконструкцію 43% найгірших за енергетичними характеристиками житлових будівель.

Пояснення

Це ключова соціальна і технічна ідея: не можна покращувати статистику тільки за рахунок тих будинків, які й так були непоганими або де власники мають гроші на модернізацію. Основний ефект має досягатися через реконструкцію найгірших будівель.

Саме в таких будівлях найбільші рахунки, найгірший комфорт, найбільші тепловтрати, найвищий ризик енергетичної бідності, холоду, конденсату і плісняви.

17.4. Будівлі, постраждалі від стихійних лих

Директива дозволяє зараховувати зменшення середнього первинного енергоспоживання, досягнуте через реконструкцію житлових будівель, пошкоджених стихійними лихами, до частки, яка має бути досягнута через реконструкцію 43% найгірших житлових будівель.

Пояснення для українського контексту

Для України аналогічна логіка може бути важливою при післявоєнному відновленні. Якщо житловий фонд пошкоджений, його відновлення не повинно бути простим поверненням до старого слабкого стану. Відновлення має бути можливістю зробити будівлю теплішою, безпечнішою, економнішою і стійкішою.

17.5. Заходи для досягнення траєкторії

Для досягнення зменшення середнього первинного енергоспоживання держави-члени мають впроваджувати заходи, зокрема мінімальні стандарти енергетичних характеристик, технічну допомогу і фінансову підтримку.

Директива також наголошує, що житлові будівлі або житлові одиниці, які здаються в оренду, не повинні непропорційно звільнятися від вимог реконструкції.

Пояснення

Орендне житло — складна зона, бо власник і мешканець мають різні інтереси: власник оплачує ремонт, а мешканець часто сплачує рахунки за енергію. Це називають проблемою розділених стимулів. EPBD прямо звертає увагу на такі бар’єри.

18. Підтримка, фінансування і соціальний захист

Стаття 9 пов’язує мінімальні стандарти енергетичних характеристик із фінансовою підтримкою, технічною допомогою і соціальним захистом. Виконання вимог має супроводжуватися заходами підтримки, особливо для вразливих домогосподарств, людей, які постраждали від енергетичної бідності, і мешканців соціального житла.

18.1. Фінансові заходи

Держави-члени мають забезпечувати відповідні фінансові заходи, особливо для вразливих домогосподарств, людей, які постраждали від енергетичної бідності, і, де це застосовно, людей, які проживають у соціальному житлі.

Пояснення

Енергоефективність не повинна перетворитися на покарання для тих, хто не має грошей на реконструкцію. Якщо держава встановлює вимоги, вона має створити реальні механізми підтримки: гранти, пільгові кредити, компенсації, програми для ОСББ, технічний супровід і допомогу найвразливішим.

18.2. Технічна допомога і one-stop shops

Держави-члени мають надавати технічну допомогу, зокрема через one-stop shops — єдині точки підтримки для власників будівель, з особливою увагою до вразливих домогосподарств і мешканців соціального житла.

Пояснення

Власнику часто складно самостійно зрозуміти, що робити: утеплювати фасад, міняти вікна, модернізувати опалення, ставити вентиляцію, брати кредит, готувати проєкт чи починати з енергоаудиту. Єдина точка підтримки має допомогти пройти цей шлях не хаотично, а технічно правильно.

18.3. Інтегровані схеми фінансування

Держави-члени мають розробляти інтегровані схеми фінансування, які стимулюють глибоку реконструкцію та поетапну глибоку реконструкцію.

Пояснення

Ідея не в тому, щоб профінансувати випадкову заміну вікон або косметичний ремонт. Ідея — стимулювати роботи, які реально ведуть будівлю до суттєвого покращення енергетичних характеристик: оболонка, вентиляція, опалення, автоматика, волога, герметичність, теплові мости, відновлювана енергія.

18.4. Усунення неекономічних бар’єрів

Держави-члени мають усувати неекономічні бар’єри, включно з проблемою розділених стимулів.

Пояснення

Не всі бар’єри пов’язані тільки з грошима. Проблемою можуть бути складні дозволи, конфлікт між співвласниками, відсутність технічної документації, недовіра до підрядників, складність рішень ОСББ, орендні відносини, відсутність фахівців або страх перед помилками.

18.5. Моніторинг соціальних наслідків

Держави-члени мають відстежувати соціальні наслідки впровадження мінімальних стандартів, особливо щодо найбільш вразливих домогосподарств.

Пояснення

Енергетична модернізація має зменшувати енергетичну бідність, а не поглиблювати її. Якщо вимоги підвищуються, потрібно дивитися, чи не стає житло недоступним, чи не зростає фінансове навантаження на людей, які не мають ресурсів для ремонту.

19. Винятки, контроль і відповідальність

19.1. Категорії будівель, до яких стандарти можуть не застосовуватися

Держави-члени можуть не застосовувати мінімальні стандарти енергетичних характеристик до окремих категорій будівель, зокрема:

• будівель, що мають офіційний охоронний статус або особливу архітектурну чи історичну цінність, якщо виконання вимог неприйнятно змінило б їхній характер або зовнішній вигляд, або якщо реконструкція технічно чи економічно неможлива;
• будівель, які використовуються як місця богослужіння або для релігійної діяльності;
• тимчасових будівель зі строком використання два роки або менше;
• промислових майданчиків, майстерень і деяких нежитлових сільськогосподарських будівель з низькою потребою в енергії;
• житлових будівель, які використовуються менше чотирьох місяців на рік або мають дуже обмежене річне використання;
• окремо розташованих будівель із загальною корисною площею менше 50 м²;
• будівель, що належать збройним силам або центральній владі та використовуються для цілей національної оборони, за визначеними винятками.

19.2. Моніторинг і штрафи

Держави-члени повинні вжити заходів для забезпечення виконання мінімальних стандартів енергетичних характеристик, включно з відповідними механізмами моніторингу та штрафами.

Водночас під час встановлення правил щодо штрафів має враховуватися фінансова ситуація власників житла і доступ до належної фінансової підтримки, особливо для вразливих домогосподарств.

Пояснення

Директива поєднує дві логіки: вимоги мають бути реальними і контрольованими, але відповідальність не повинна ігнорувати соціальну ситуацію. Не можна вимагати реконструкції від людини, яка не має фінансової можливості її виконати, без механізмів підтримки.

20. Практичний висновок зі статті 9

Стаття 9 EPBD — це перехід від добровільної енергоефективності до системного оновлення найгірших будівель. Для нежитлових будівель встановлюються конкретні пороги і строки. Для житлового фонду встановлюється траєкторія зменшення середнього первинного енергоспоживання.

Головна ідея: спочатку потрібно працювати з найгіршими будівлями, бо саме вони створюють найбільші тепловтрати, найбільші рахунки, найгірший комфорт, найбільший ризик енергетичної бідності і найбільший потенціал для покращення.

21. Що це означає для власника будівлі

• енергетичний стан будівлі поступово стає частиною її ринкової вартості;
• найгірші за енергоефективністю будівлі будуть першими кандидатами на обов’язкову модернізацію;
• комерційна нерухомість із великими витратами енергії може втрачати конкурентність;
• житловий фонд буде поступово рухатися до зменшення середнього енергоспоживання;
• поганий енергетичний стан будинку означає не тільки великі рахунки, а й ризики холоду, вологи, плісняви, перегріву і технічного старіння;
• реконструкцію краще планувати поетапно, а не робити випадкові ремонти без технічної логіки;
• енергоаудит і будівельний аудит стають інструментом ухвалення фінансових рішень, а не просто технічним оглядом.

22. Зв’язок з послугами СтройАудит

• енергетичний аудит будівлі — оцінка енергоспоживання, тепловтрат, інженерних систем і потенціалу модернізації;
• інспекція комерційного приміщення — оцінка технічних та енергетичних ризиків офісу, магазину, ресторану, готелю або іншого бізнес-об’єкта;
• будівельний аудит об’єкта — комплексна перевірка будівлі, конструкцій, матеріалів, інженерії і документації;
• тепловізійне обстеження — пошук тепловтрат, містків холоду, промерзання і дефектів утеплення;
• пошук тепловтрат і дефектів теплоізоляції — практична діагностика оболонки будівлі;
• перевірка будинку перед купівлею — оцінка майбутніх витрат на опалення, охолодження, ремонт і термомодернізацію;
• обстеження вологих стін — пошук причин конденсату, плісняви, промерзання і слабкої вентиляції.