Нижче подано адаптований український переклад і практичне пояснення статті 10 Directive (EU) 2024/1275. Ця стаття стосується сонячної енергії в будівлях і поступового розгортання сонячних енергетичних установок на нових та наявних будівлях.

Головна ідея статті 10: будівлі мають розглядатися не тільки як споживачі енергії, а й як потенційні майданчики для виробництва енергії. Насамперед йдеться про дах, фасад, технічні зони, паркінги та інші частини об’єкта, де технічно, економічно і функціонально можливо встановити сонячні енергетичні установки.

23.1. Проєктування нових будівель з урахуванням сонячного потенціалу

Держави-члени ЄС повинні забезпечити, щоб усі нові будівлі проєктувалися з оптимізацією їхнього потенціалу для виробництва сонячної енергії з урахуванням сонячного випромінювання конкретної ділянки. Це має дати можливість у майбутньому економічно доцільно встановити сонячні технології.

Пояснення простими словами

Новий будинок має проєктуватися так, щоб сонячні панелі або інші сонячні технології можна було встановити без дорогих переробок. Це означає, що вже на етапі проєкту потрібно думати про орієнтацію даху, кут нахилу, затінення, міцність конструкцій, місце для кабелів, інверторів, захисту, обліку, акумуляторів і технічного обслуговування.

Погане проєктне рішення може зробити дах формально придатним для будівлі, але практично незручним або невигідним для сонячної енергетики.

23.2. Спрощення процедур для сонячного обладнання

Для встановлення сонячного енергетичного обладнання на будівлях мають застосовуватися процедури надання дозволів і простого повідомлення для підключення до мережі, передбачені законодавством ЄС про відновлювану енергію.

Пояснення

Сонячна енергетика не повинна блокуватися надмірною бюрократією. Якщо обладнання встановлюється на будівлі і відповідає технічним вимогам, процедури мають бути максимально зрозумілими, швидкими і прогнозованими.

Для власника будівлі це означає, що майбутній європейський підхід спрямований на спрощення встановлення сонячних панелей, але не на ігнорування технічної безпеки. Електрика, покрівля, пожежна безпека, навантаження, кріплення, доступ для обслуговування і підключення до мережі залишаються критично важливими.

23.3. Де мають розгортатися сонячні установки

Держави-члени ЄС повинні забезпечити розгортання придатних сонячних енергетичних установок, якщо це технічно придатно, економічно та функціонально можливо.

Директива встановлює такі орієнтовні строки і категорії будівель:

• до 31 грудня 2026 року — на всіх нових публічних і нежитлових будівлях з корисною площею понад 250 м²;
• до 31 грудня 2027 року — на всіх наявних публічних будівлях з корисною площею понад 2000 м²;
• до 31 грудня 2028 року — на всіх наявних публічних будівлях з корисною площею понад 750 м²;
• до 31 грудня 2030 року — на всіх наявних публічних будівлях з корисною площею понад 250 м²;
• до 31 грудня 2027 року — на наявних нежитлових будівлях з корисною площею понад 500 м², якщо будівля проходить значну реконструкцію або виконуються роботи, що потребують адміністративного дозволу для реконструкції, робіт на даху або встановлення технічної системи будівлі;
• до 31 грудня 2029 року — на всіх нових житлових будівлях;
• до 31 грудня 2029 року — на всіх нових критих паркінгах, які фізично суміжні з будівлями.

Пояснення для власника будівлі

ЄС рухається до того, щоб дах будівлі не залишався пасивною площиною. Якщо дах технічно придатний, не затінений, має достатню міцність, безпечний доступ і можливість підключення, його розглядають як потенційне місце для сонячної генерації.

Але директива не говорить, що сонячні панелі потрібно встановлювати абсолютно всюди без аналізу. Ключові умови: технічна придатність, економічна доцільність і функціональна можливість.

23.4. Що потрібно перевіряти перед встановленням сонячних панелей

• стан покрівлі і залишковий ресурс покриття;
• несучу здатність конструкцій;
• вітрові та снігові навантаження;
• затінення від дерев, сусідніх будівель, димарів, парапетів, антен або технічного обладнання;
• орієнтацію і кут нахилу площини;
• наявність місця для інверторів, щитів, захисту, кабельних трас і обліку;
• можливість безпечного обслуговування;
• пожежні ризики і проходи для рятувальників;
• стан електромережі будівлі;
• можливість самоспоживання виробленої енергії;
• потребу в акумуляторах або системах керування навантаженням.

23.5. Національні критерії і можливі винятки

Держави-члени мають встановити і зробити публічно доступними критерії практичного виконання вимог щодо сонячної енергії в будівлях, а також критерії можливих винятків для окремих типів будівель.

При цьому мають враховуватися принцип технологічної нейтральності щодо технологій, які не створюють викидів на місці, технічний і економічний потенціал сонячних установок, а також характеристики конкретних будівель.

Пояснення

Не кожна будівля однаково придатна для сонячної генерації. Історична будівля, слабка покрівля, зелений дах, складна геометрія, сильне затінення, обмежена електрична потужність або проблеми з мережею можуть вимагати окремого підходу.

Тому перед встановленням сонячних панелей потрібна технічна оцінка, а не лише комерційна пропозиція від продавця обладнання.

23.6. Конструктивна цілісність, зелені дахи та утеплення

Під час встановлення критеріїв для сонячної енергії держави-члени мають враховувати конструктивну цілісність, зелені дахи, а також утеплення горищ і покрівель, якщо це доречно.

Пояснення для будівельного аудиту

Сонячна електростанція на даху не повинна руйнувати або погіршувати саму покрівлю. Якщо покрівля стара, протікає або має слабку конструкцію, встановлення панелей може ускладнити ремонт і збільшити ризики.

Правильна логіка така: спочатку оцінити покрівлю, утеплення, водовідведення, несучу здатність і пожежну безпеку, а потім приймати рішення щодо сонячних панелей.

23.7. Стабільність електричної мережі

Під час встановлення критеріїв щодо сонячної енергії мають залучатися відповідні зацікавлені сторони, щоб врахувати питання стабільності електричної мережі.

Пояснення

Сонячна генерація на будівлях впливає не тільки на власника будівлі, а й на електричну мережу. Якщо багато будівель одночасно виробляють енергію, особливо в години низького споживання, мережа має бути готовою до такого режиму.

Тому важливими стають не лише панелі, а й інвертори, захист, облік, керування потужністю, накопичувачі, самоспоживання, балансування навантаження і взаємодія з оператором мережі.

23.8. Адміністративна, технічна і фінансова підтримка

Держави-члени мають створити рамку адміністративних, технічних і фінансових заходів, які підтримують розгортання сонячної енергії в будівлях, зокрема в поєднанні з технічними системами будівлі або ефективними системами централізованого теплопостачання.

Пояснення

Сонячні панелі дають найбільший ефект тоді, коли вони інтегровані в загальну енергетичну систему будівлі: опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання, акумулятори, зарядні станції, автоматику і графік споживання.

Якщо будівля майже не споживає енергію вдень, сонячна генерація може мати менший економічний ефект без накопичення, керування навантаженням або іншої моделі використання.

24. Будівлі з нульовими викидами

Нижче подано адаптований український переклад і практичне пояснення статті 11 Directive (EU) 2024/1275. Ця стаття визначає логіку будівель з нульовими викидами — zero-emission buildings.

24.1. Відсутність викидів на місці від викопного палива

Будівля з нульовими викидами не повинна спричиняти викидів вуглецю на місці від викопного палива.

Пояснення простими словами

Це означає, що в такій будівлі не повинно бути експлуатаційних викидів від спалювання викопного палива безпосередньо на об’єкті. Наприклад, якщо будівля опалюється газовим або рідкопаливним обладнанням, яке спалює паливо на місці, така будівля не відповідає базовій логіці zero-emission building.

Водночас сама відсутність газового котла ще не робить будівлю якісною. Вона також має мати дуже високі енергетичні характеристики, низьку потребу в енергії, ефективні інженерні системи і низькі експлуатаційні викиди.

24.2. Здатність реагувати на зовнішні сигнали

Будівля з нульовими викидами, якщо це економічно і технічно можливо, має бути здатною реагувати на зовнішні сигнали та адаптувати своє використання, виробництво або зберігання енергії.

Пояснення

Це вже не просто пасивна будівля, яка споживає енергію з мережі. Це будівля, яка може керувати своїм енергоспоживанням: зменшувати навантаження в пікові години, використовувати сонячну енергію, заряджати акумулятор, керувати тепловим насосом, вентиляцією, зарядною станцією електромобіля або іншими системами.

Для практики це означає, що автоматизація, облік, датчики, керування навантаженням і сумісність обладнання стають частиною енергоефективності.

24.3. Максимальний поріг енергетичної потреби

Держави-члени мають встановити максимальний поріг енергетичної потреби будівлі з нульовими викидами. Такий поріг має встановлюватися з урахуванням економічно оптимальних рівнів і переглядатися при перегляді таких рівнів.

Крім того, максимальний поріг енергетичної потреби будівлі з нульовими викидами має бути щонайменше на 10% нижчим, ніж поріг загального первинного енергоспоживання, встановлений для будівель з майже нульовим споживанням енергії станом на 28 травня 2024 року.

Пояснення простими словами

Zero-emission building має бути кращою за nearly zero-energy building. Це не просто нова назва старого стандарту. Директива прямо вимагає нижчого порогу енергетичної потреби.

Тобто будівля з нульовими викидами має спочатку потребувати дуже мало енергії, а вже потім покривати цю потребу чистими або відновлюваними джерелами.

24.4. Окремий підхід до реконструйованих будівель

Держави-члени можуть коригувати максимальний поріг енергетичної потреби для реконструйованих будівель, дотримуючись вимог щодо економічної оптимальності та порівняння з будівлями з майже нульовим споживанням енергії.

Пояснення

Нова будівля і стара реконструйована будівля не завжди можуть досягати однакових показників однаковим способом. У старих будівлях можуть бути конструктивні, історичні, технічні або економічні обмеження. Тому для реконструйованих будівель можливий окремий підхід.

Але це не означає, що старі будівлі можна залишати неефективними. Логіка директиви — максимально можливе покращення в межах технічної, функціональної та економічної доцільності.

24.5. Пороги експлуатаційних викидів парникових газів

Держави-члени мають забезпечити, щоб експлуатаційні викиди парникових газів будівлі з нульовими викидами відповідали максимальному порогу, встановленому на національному рівні в національному плані реконструкції будівель.

Такий поріг може встановлюватися окремо для нових і реконструйованих будівель.

Пояснення

Будівля з нульовими викидами оцінюється не тільки за кількістю спожитої енергії, а й за тим, які викиди створює ця енергія під час експлуатації. Тому джерело енергії стає не менш важливим, ніж її кількість.

Наприклад, дві будівлі можуть споживати однакову кількість енергії, але мати різні викиди залежно від того, чи використовують вони викопне паливо, відновлювану енергію, ефективне централізоване теплопостачання або безвуглецеві джерела.

24.6. Повідомлення Європейської Комісії про пороги

Держави-члени мають повідомляти Європейській Комісії свої максимальні пороги, включаючи опис методології розрахунку за типами будівель і відповідними кліматичними умовами. Комісія переглядає такі пороги і може рекомендувати їх адаптацію.

Пояснення

Це створює прозорість і порівнюваність між державами. Поріг zero-emission building не повинен бути політичною декларацією — він має бути технічно описаний, обґрунтований і зрозумілий.

24.7. Чим має покриватися річне первинне енергоспоживання

Держави-члени мають забезпечити, щоб загальне річне первинне енергоспоживання нової або реконструйованої будівлі з нульовими викидами покривалося одним або кількома з таких джерел:

• енергією з відновлюваних джерел, виробленою на місці або поблизу;
• енергією з відновлюваних джерел, наданою енергетичною спільнотою з відновлюваної енергії;
• енергією з ефективної системи централізованого теплопостачання або охолодження;
• енергією з безвуглецевих джерел.

Якщо технічно або економічно неможливо виконати ці вимоги, річне первинне енергоспоживання може також покриватися іншою енергією з мережі, яка відповідає критеріям, встановленим на національному рівні.

Пояснення простими словами

Будівля з нульовими викидами не обов’язково має повністю забезпечувати себе тільки власними сонячними панелями. Вона може використовувати комбінацію рішень: власну генерацію, локальну спільну генерацію, ефективне теплопостачання, безвуглецеву електроенергію або інші джерела, які відповідають національним критеріям.

Головне — дуже низька потреба в енергії, відсутність викидів на місці від викопного палива і покриття цієї потреби чистими або низьковуглецевими джерелами.

25. Практичний висновок зі статей 10–11

Статті 10–11 EPBD показують, що майбутня будівля має бути не просто утепленою. Вона має бути підготовлена до сонячної енергетики, низького енергоспоживання, гнучкого керування навантаженням, відсутності викидів на місці від викопного палива і взаємодії з енергетичною інфраструктурою.

Це змінює саму логіку будівельного аудиту. Потрібно дивитися не тільки на поточний стан будівлі, а й на її готовність до майбутніх енергетичних рішень: сонячних панелей, теплових насосів, акумуляторів, зарядних станцій, автоматики, вентиляції з рекуперацією і роботи в умовах змінної енергетики.

26. Що це означає для власника будівлі

• дах і покрівля мають оцінюватися не тільки як захист від дощу, а й як потенційна енергетична площина;
• перед встановленням сонячних панелей потрібно перевірити покрівлю, несучі конструкції, водовідведення, електрику і пожежні ризики;
• сонячна електростанція має бути інтегрована в енергетичну систему будівлі, а не встановлена окремо від логіки споживання;
• будівля з нульовими викидами спочатку має потребувати мало енергії, а вже потім покривати цю потребу чистими джерелами;
• відсутність газового котла сама по собі не означає високої енергоефективності;
• тепловий насос, сонячні панелі, акумулятор і автоматика мають сенс лише в технічно збалансованій будівлі;
• енергетична модернізація має враховувати оболонку, інженерію, електрику, вентиляцію, мікроклімат і режим експлуатації;
• комерційні та публічні будівлі першими відчують тиск нових вимог щодо сонячної енергії і нульових викидів.

27. Зв’язок з послугами СтройАудит

• перевірка сонячних панелей тепловізором — пошук перегріву, дефектів модулів, з’єднань, інверторів і зон ризику;
• експертиза покрівлі — оцінка стану даху перед встановленням сонячних панелей або після монтажу;
• експертиза електропроводки — перевірка електрощитів, кабельних трас, захисту, навантаження і ризиків підключення обладнання;
• енергетичний аудит будівлі — оцінка тепловтрат, енергоспоживання, потенціалу сонячної генерації і переходу до низьких викидів;
• тепловізійне обстеження — перевірка теплової оболонки, містків холоду, перегріву обладнання і дефектів утеплення;
• пошук тепловтрат і дефектів теплоізоляції — підготовка будівлі до ефективної модернізації;
• інспекція комерційного приміщення — оцінка готовності нежитлового об’єкта до енергетичної модернізації, сонячної генерації і майбутніх вимог.

28. Паспорт реконструкції будівлі

Нижче подано адаптований український переклад і практичне пояснення статті 12 Directive (EU) 2024/1275. Ця стаття стосується паспорта реконструкції будівлі — renovation passport.

Головна ідея паспорта реконструкції: власник будівлі має отримати не випадковий список ремонтів, а зрозумілу дорожню карту поетапної глибокої реконструкції. Така дорожня карта має показати, як конкретну будівлю поступово привести до високого рівня енергоефективності та, у перспективі, до рівня будівлі з нульовими викидами.

28.1. Запровадження схеми паспортів реконструкції

Держави-члени ЄС мають запровадити схему паспортів реконструкції до 29 травня 2026 року. Така схема має базуватися на спільній рамці, передбаченій Annex VIII директиви.

Пояснення простими словами

Паспорт реконструкції — це не просто довідка і не формальний документ. Це технічна дорожня карта для конкретної будівлі: що потрібно зробити, у якій послідовності, з якою метою і як окремі етапи мають наближати будівлю до значного покращення енергетичних характеристик.

Для власника це особливо важливо тоді, коли немає можливості виконати повну реконструкцію одразу. Паспорт дозволяє рухатися поетапно, але не хаотично.

28.2. Добровільність або обов’язковість

Схема паспорта реконструкції має бути добровільною для власників будівель і будівельних одиниць, якщо держава-член не вирішить зробити її обов’язковою.

Пояснення

Директива залишає державам гнучкість: паспорт може бути добровільним інструментом для власника або стати обов’язковим у певних випадках. Наприклад, його можуть прив’язувати до програм фінансування, глибокої реконструкції, значної реконструкції або державної підтримки.

У практичному сенсі навіть добровільний паспорт може бути корисним: він допомагає не витрачати гроші на несумісні роботи і не переробляти вже виконаний ремонт.

28.3. Доступність паспорта реконструкції

Держави-члени мають вживати заходів, щоб паспорти реконструкції були доступними за ціною. Також держави мають розглянути можливість фінансової підтримки для вразливих домогосподарств, які хочуть реконструювати свої будівлі.

Пояснення

Паспорт реконструкції не повинен бути інструментом тільки для заможних власників. Найбільша потреба в реконструкції часто є саме у тих будівлях, де мешканці або власники не мають достатніх ресурсів: старі будинки, холодні квартири, високі рахунки, пліснява, слабке опалення, погана вентиляція.

Тому EPBD пов’язує технічну модернізацію із соціальною підтримкою.

28.4. Поєднання з енергетичним сертифікатом

Держави-члени можуть дозволити, щоб паспорт реконструкції складався і видавався разом з енергетичним сертифікатом.

Пояснення

Це логічно, тому що енергетичний сертифікат показує поточний енергетичний стан будівлі, а паспорт реконструкції показує шлях покращення. Разом вони можуть дати власнику не лише оцінку “що є зараз”, а й план “що робити далі”.

Для будівельного аудиту це означає, що енергетична оцінка має переходити від діагнозу до практичного плану дій.

28.5. Хто видає паспорт реконструкції

Паспорт реконструкції має видаватися у цифровому форматі, придатному для друку, кваліфікованим або сертифікованим експертом після виїзного огляду будівлі.

Пояснення простими словами

Паспорт реконструкції не повинен складатися тільки за фотографіями або загальною анкетою. Експерт має оглянути об’єкт, оцінити його реальний стан, конструкції, інженерні системи, оболонку, вентиляцію, вологу, опалення, ризики і потенціал покращення.

Це важливо, бо дві зовні схожі будівлі можуть потребувати абсолютно різної послідовності реконструкції.

28.6. Обговорення паспорта з власником

Після видачі паспорта реконструкції власнику будівлі має бути запропоновано обговорення з експертом. Мета такого обговорення — пояснити найкращі кроки для перетворення будівлі на будівлю з нульовими викидами задовго до 2050 року.

Пояснення

Документ без пояснення часто не працює. Власнику потрібно розуміти, чому саме така послідовність робіт є правильною: чому не варто починати з дорогого котла, якщо будинок втрачає тепло через дах; чому заміна вікон без вентиляції може створити конденсат; чому утеплення фасаду без відкосів і цоколя залишає теплові мости.

28.7. Цифровий інструмент для підготовки та оновлення паспорта

Держави-члени мають прагнути забезпечити спеціальний цифровий інструмент для підготовки і, за потреби, оновлення паспорта реконструкції. Також можуть створюватися додаткові інструменти, які дозволяють власникам або управителям будівель змоделювати спрощений проєкт паспорта і оновити його після реконструкції або заміни будівельного елемента.

Пояснення

Будівля змінюється з часом. Якщо власник утеплив покрівлю, замінив вікна, встановив вентиляцію, модернізував опалення або поставив сонячні панелі, паспорт реконструкції має оновлюватися. Інакше він швидко стане застарілим.

28.8. Зв’язок з національною базою даних і цифровим журналом будівлі

Держави-члени мають забезпечити можливість завантаження паспорта реконструкції до національної бази даних енергетичних характеристик будівель. Також паспорт має зберігатися в цифровому журналі будівлі або бути доступним через нього, якщо такий журнал існує.

Пояснення

Це рух до цифрової історії будівлі. У нормальній системі інформація про будівлю не повинна губитися після продажу, зміни власника, ремонту або реконструкції. Енергетичний стан, паспорт реконструкції, сертифікати, технічні системи, ремонти і важливі дані мають зберігатися структуровано.

28.9. Що має містити якісний паспорт реконструкції

У практичному сенсі паспорт реконструкції має бути корисним для власника. Він має не просто називати бажаний кінцевий стан, а пояснювати послідовність кроків.

• поточний стан будівлі;
• слабкі місця оболонки: стіни, покрівля, підлога, вікна, цоколь, відкоси, теплові мости;
• стан опалення, вентиляції, охолодження, гарячого водопостачання і автоматики;
• ризики конденсату, плісняви, перегріву, слабкої вентиляції або вологості;
• рекомендовані етапи реконструкції;
• орієнтовну послідовність робіт;
• логіку сумісності робіт між собою;
• очікуваний енергетичний результат;
• технічні обмеження і ризики;
• пояснення, які роботи краще не виконувати окремо від інших.

28.10. Приклад правильної логіки поетапної реконструкції

Для старого приватного будинку помилкою може бути почати з дорогого теплового насоса, якщо будинок має великі тепловтрати через дах, холодні вікна, неутеплений цоколь і слабку вентиляцію. У такому випадку обладнання може працювати дорого, шумно, нестабільно і не забезпечити очікуваного комфорту.

Більш логічний підхід: спочатку оцінити оболонку будівлі, усунути критичні тепловтрати, вирішити питання вентиляції і вологи, потім модернізувати опалення відповідно до зменшеної потреби будівлі в теплі.

29. Технічні системи будівель

Нижче подано адаптований український переклад і практичне пояснення статті 13 Directive (EU) 2024/1275. Ця стаття стосується технічних систем будівель: опалення, охолодження, вентиляції, гарячого водопостачання, освітлення, автоматизації, керування, накопичення енергії та інших систем, які впливають на енергетичні характеристики.

29.1. Системні вимоги до технічних систем

Держави-члени мають встановлювати системні вимоги до технічних систем будівель з метою оптимізації використання енергії. Такі вимоги мають стосуватися загальної енергетичної ефективності, правильного монтажу, відповідного розміру системи, налаштування, керування і, де це доречно, гідравлічного балансування.

Ці вимоги застосовуються до технічних систем, які встановлюються у нових або наявних будівлях, а також до заміни чи модернізації існуючих систем, наскільки це технічно, економічно і функціонально можливо.

Пояснення простими словами

Енергоефективність технічної системи — це не тільки клас обладнання. Важливо, як система підібрана, змонтована, налаштована і керується. Навіть дорогий котел, тепловий насос, кондиціонер або вентиляційна установка можуть працювати неефективно, якщо вони неправильно підібрані, погано збалансовані або не мають нормального керування.

29.2. Розмірність системи

Вимоги до технічних систем мають враховувати відповідне dimensioning — правильний підбір потужності та параметрів системи.

Пояснення

Занадто велика система — це не завжди добре. Завеликий котел, тепловий насос або кондиціонер може часто вмикатися і вимикатися, працювати в неефективному режимі, швидше зношуватися і створювати дискомфорт. Занадто мала система не забезпечить потрібну температуру.

Правильний підбір потужності має базуватися на реальних тепловтратах, потребах будівлі, режимі використання, вентиляції, сонячних надходженнях, внутрішніх тепловиділеннях і майбутніх заходах утеплення.

29.3. Налаштування, керування і гідравлічне балансування

Директива окремо згадує adjustment, control і, де це доречно, hydronic balancing технічних систем будівель.

Пояснення

Гідравлічне балансування потрібне для того, щоб теплоносій правильно розподілявся по системі. Без балансування одні приміщення можуть перегріватися, інші — недогріватися, насос може працювати з перевитратою, а система загалом споживатиме більше енергії.

• радіатори мають отримувати потрібну кількість теплоносія;
• тепла підлога має працювати рівномірно;
• насоси не повинні працювати з зайвим навантаженням;
• автоматика має керувати системою за реальною потребою;
• температура в приміщеннях має регулюватися без перегріву і дискомфорту.

29.4. Викиди, тип палива і відновлювана енергія

Держави-члени можуть встановлювати вимоги, пов’язані з викидами парникових газів, типом палива, яке використовують генератори тепла, або мінімальною часткою відновлюваної енергії для опалення на рівні будівлі, якщо такі вимоги не створюють необґрунтованого бар’єра для ринку.

Пояснення

Це означає, що в майбутній європейській логіці важливим є не тільки те, скільки енергії споживає система, а й звідки ця енергія походить. Газовий котел, електричний котел, тепловий насос, сонячні колектори, біомаса, централізоване теплопостачання або інші рішення мають різний вплив на викиди.

29.5. Низькотемпературні системи опалення

Держави-члени можуть встановлювати спеціальні системні вимоги, щоб полегшити ефективне встановлення і роботу низькотемпературних систем опалення у нових або реконструйованих будівлях.

Пояснення

Низькотемпературне опалення добре працює у будівлях із низькими тепловтратами. Наприклад, тепловий насос або тепла підлога можуть бути ефективними в утепленому будинку, але погано працювати у будинку з холодними стінами, слабкими вікнами, неутепленою покрівлею і тепловими мостами.

Тому перед модернізацією опалення потрібно оцінити теплову оболонку будівлі.

29.6. Саморегулюючі пристрої температури

Нові будівлі, якщо це технічно та економічно можливо, мають обладнуватися саморегулюючими пристроями для окремого регулювання температури в кожному приміщенні або, де це обґрунтовано, у визначеній опалюваній чи охолоджуваній зоні будівельної одиниці. За потреби також має передбачатися гідравлічне балансування.

У наявних будівлях такі саморегулюючі пристрої і, де доречно, гідравлічне балансування мають вимагатися під час заміни генераторів тепла або холоду, якщо це технічно й економічно можливо.

Пояснення простими словами

Будівля не повинна опалюватися або охолоджуватися “однією кнопкою на все”. Різні кімнати мають різні потреби: сонячна сторона, кутові приміщення, спальні, санвузли, офіси, зали, технічні приміщення. Регулювання по кімнатах або зонах зменшує перевитрати енергії і підвищує комфорт.

29.7. Якість внутрішнього середовища

Держави-члени мають встановити вимоги щодо впровадження належних стандартів якості внутрішнього середовища в будівлях для підтримання здорового внутрішнього клімату.

Пояснення

Енергоефективність не повинна погіршувати здоров’я людей. Якщо будівлю утеплили, зробили герметичною, але не забезпечили вентиляцію, результатом можуть бути конденсат, пліснява, задуха, високий рівень CO₂, вологість і дискомфорт.

Якість внутрішнього середовища — це температура, вологість, вентиляція, свіже повітря, відсутність плісняви, нормальний рівень CO₂, відсутність перегріву, протягів і холодних поверхонь.

29.8. Контроль якості повітря в нежитлових zero-emission buildings

Нежитлові будівлі з нульовими викидами мають бути обладнані вимірювальними та контрольними пристроями для моніторингу і регулювання якості внутрішнього повітря.

У наявних нежитлових будівлях встановлення таких пристроїв має вимагатися, якщо це технічно й економічно можливо, під час значної реконструкції. Держави-члени також можуть вимагати такі пристрої у житлових будівлях.

Пояснення

Для офісів, шкіл, готелів, ресторанів, фітнес-клубів, медичних і громадських будівель якість повітря є не менш важливою, ніж економія енергії. Якщо в приміщенні погане повітря, люди швидше втомлюються, погіршується самопочуття, знижується продуктивність і зростають ризики для здоров’я.

29.9. Документування результатів після встановлення технічної системи

Коли технічна система будівлі встановлюється, загальна енергетична ефективність зміненої частини і, де доречно, всієї зміненої системи має бути оцінена. Результати мають бути задокументовані та передані власнику будівлі.

Ці результати мають залишатися доступними і можуть використовуватися для перевірки відповідності мінімальним вимогам та для видачі енергетичних сертифікатів.

Пояснення

Після встановлення котла, теплового насоса, вентиляції, кондиціювання, автоматики, сонячних панелей або іншої системи власник має отримати не тільки обладнання, а й документи: що встановлено, як працює, які параметри, які налаштування, які результати, як це впливає на енергетичну ефективність.

29.10. Оптимізація систем під час модернізації або заміни

Держави-члени мають вживати необхідних заходів, щоб енергетична ефективність технічних систем оптимізувалася під час їх модернізації або заміни.

Пояснення

Якщо стару систему замінюють на нову, це має бути не механічна заміна “один до одного”, а технічна можливість покращити роботу будівлі. Наприклад, при заміні котла варто оцінити тепловтрати, автоматику, балансування, температуру теплоносія, насоси, терморегулятори, вентиляцію і можливість переходу на низькотемпературний режим.

29.11. Накопичення енергії і відмова від викопного опалення

Держави-члени мають сприяти накопиченню енергії з відновлюваних джерел у будівлях. Також можуть передбачатися стимули і фінансування для переходу від систем опалення й охолодження на основі викопного палива до систем, що не використовують викопне паливо.

Держави-члени мають прагнути до заміни автономних котлів на викопному паливі в існуючих будівлях відповідно до національних планів поступової відмови від таких котлів.

Пояснення

Європейська логіка поступово відходить від автономного спалювання викопного палива в будівлях. Натомість зростає роль теплових насосів, відновлюваної енергії, ефективного централізованого теплопостачання, акумуляторів, smart-керування і систем, які можуть працювати з меншими викидами.

29.12. Автоматизація і керування у нежитлових будівлях

Держави-члени мають встановити вимоги, щоб нежитлові будівлі, де це технічно й економічно можливо, були обладнані системами автоматизації та керування будівлею:

• до 31 грудня 2024 року — нежитлові будівлі з ефективною номінальною потужністю систем опалення, кондиціювання, комбінованого опалення і вентиляції або комбінованого кондиціювання і вентиляції понад 290 кВт;
• до 31 грудня 2029 року — нежитлові будівлі з ефективною номінальною потужністю таких систем понад 70 кВт.

Пояснення для комерційних об’єктів

Великі нежитлові будівлі не можуть ефективно керуватися вручну. Офіси, ТРЦ, готелі, ресторани, фітнес-клуби, школи, медичні заклади або адміністративні будівлі потребують автоматизації, яка бачить енергоспоживання, режими роботи, втрати ефективності і можливості оптимізації.

29.13. Що має вміти система автоматизації будівлі

Системи автоматизації та керування будівлею мають бути здатними:

• постійно моніторити, реєструвати, аналізувати і дозволяти коригувати використання енергії;
• порівнювати енергоефективність будівлі з базовими показниками;
• виявляти втрату ефективності технічних систем;
• інформувати відповідальну особу або технічного управителя про можливості покращення енергоефективності;
• взаємодіяти з підключеними технічними системами та обладнанням у будівлі;
• бути сумісними з різними технологіями, пристроями і виробниками;
• з 29 травня 2026 року — моніторити якість внутрішнього середовища.