З 29 травня 2026 року держави-члени мають встановити вимоги, щоб нові житлові будівлі і житлові будівлі, які проходять значну реконструкцію, де це технічно, економічно і функціонально можливо, були обладнані такими функціями:

• постійний електронний моніторинг, який вимірює ефективність систем і повідомляє власника або управителя про значні відхилення чи потребу в обслуговуванні;
• ефективні функції керування для оптимальної генерації, розподілу, зберігання і використання енергії та, де доречно, гідравлічного балансування;
• здатність реагувати на зовнішні сигнали і коригувати енергоспоживання.

Держави-члени можуть виключати односімейні будинки, які проходять значну реконструкцію, з цих вимог, якщо витрати на встановлення перевищують вигоди.

Пояснення

Це означає, що навіть житлові будівлі поступово переходять до smart-логіки: система має не просто працювати, а контролювати свою ефективність, повідомляти про проблеми, керувати енергією і реагувати на зовнішні умови — наприклад тарифи, сигнали мережі, доступність сонячної енергії або потребу зменшити навантаження.

29.15. Автоматичне керування освітленням у нежитлових будівлях

Держави-члени мають встановити вимоги, щоб нежитлові будівлі, де це технічно й економічно можливо, були обладнані автоматичним керуванням освітленням:

• до 31 грудня 2027 року — будівлі з ефективною номінальною потужністю відповідних систем понад 290 кВт;
• до 31 грудня 2029 року — будівлі з ефективною номінальною потужністю відповідних систем понад 70 кВт.

Автоматичне керування освітленням має бути належним чином зоноване і здатне виявляти присутність людей.

Пояснення

Освітлення у великих нежитлових будівлях може створювати значні витрати. Якщо світло горить у порожніх зонах, коридорах, офісах або технічних приміщеннях, це прямі втрати енергії. Зонування і датчики присутності дозволяють зменшити споживання без втрати комфорту.

30. Практичний висновок зі статей 12–13

Статті 12–13 EPBD показують, що енергетична модернізація будівлі має бути керованим процесом. Паспорт реконструкції дає дорожню карту, а вимоги до технічних систем забезпечують, щоб обладнання працювало не формально, а ефективно, збалансовано і з урахуванням комфорту людей.

Головний практичний висновок: енергоефективність — це не тільки матеріали і не тільки обладнання. Це правильна послідовність дій, якісний монтаж, відповідний підбір систем, налаштування, балансування, автоматизація, контроль повітря, документування результатів і технічне обслуговування.

31. Що це означає для власника будівлі

• перед великою реконструкцією варто мати дорожню карту, а не випадковий список робіт;
• не потрібно починати з дорогого обладнання без оцінки тепловтрат будівлі;
• заміна котла, теплового насоса, вентиляції або кондиціонування має супроводжуватися налаштуванням і документуванням;
• низькотемпературне опалення потребує якісної теплової оболонки;
• гідравлічне балансування може суттєво впливати на комфорт і витрати енергії;
• вентиляція і якість повітря є частиною енергоефективності, а не другорядною опцією;
• автоматика має не просто вмикати обладнання, а допомагати зменшувати витрати і підтримувати комфорт;
• у великих нежитлових будівлях без автоматизації важко контролювати реальне енергоспоживання;
• після модернізації власник має отримати зрозумілі документи, налаштування і рекомендації з експлуатації.

32. Зв’язок з послугами СтройАудит

• енергетичний аудит будівлі — оцінка тепловтрат, інженерних систем, енергоспоживання і потенціалу модернізації;
• експертиза системи опалення — перевірка ефективності опалення, балансування, температурного режиму і доцільності модернізації;
• тепловізійне обстеження — пошук теплових аномалій, дефектів утеплення, промерзання, перегріву обладнання і проблем опалення;
• обстеження вологих стін — аналіз вентиляції, вологості, конденсату, плісняви і холодних поверхонь;
• перевірка будинку перед купівлею — оцінка майбутніх витрат на опалення, вентиляцію, ремонт і термомодернізацію;
• інспекція комерційного приміщення — оцінка інженерних систем, вентиляції, опалення, освітлення і енергетичних ризиків для бізнесу;
• перевірка якості будівельних робіт — контроль монтажу, прихованих робіт, інженерних систем і відповідності технічним рішенням;
• технічний нагляд і будівельний контроль — супровід реконструкції, контроль послідовності робіт, матеріалів, вузлів і систем.

33. Інфраструктура для сталої мобільності

Нижче подано адаптований український переклад і практичне пояснення статті 14 Directive (EU) 2024/1275. Ця стаття стосується інфраструктури для сталої мобільності: зарядних точок для електромобілів, попередньої кабельної підготовки, каналів для кабелів, велопарковок, smart charging, bidirectional charging і спрощення процедур встановлення зарядної інфраструктури.

Головна ідея статті 14: будівля майбутнього має бути підготовлена не тільки до опалення, вентиляції, сонячної енергії та енергоефективності, а й до електромобільності. Паркінг, електрощит, кабельні траси, навантаження, облік, захист, пожежна безпека і керування заряджанням стають частиною технічної інфраструктури будівлі.

33.1. Нові нежитлові будівлі та нежитлові будівлі після значної реконструкції

Для нових нежитлових будівель із понад п’ятьма паркомісцями, а також для нежитлових будівель, які проходять значну реконструкцію і мають понад п’ять паркомісць, держави-члени мають забезпечити встановлення зарядної інфраструктури та підготовку до майбутнього розвитку електромобільності.

Вимоги застосовуються тоді, коли паркінг розташований усередині будівлі або фізично прилягає до будівлі, а під час значної реконструкції роботи охоплюють паркінг або електричну інфраструктуру будівлі чи паркінгу.

33.2. Основні вимоги для таких нежитлових будівель

• щонайменше одна зарядна точка на кожні п’ять паркомісць;
• попередня кабельна підготовка щонайменше для 50% паркомісць;
• канали або трубні траси для електричних кабелів для решти паркомісць, щоб у майбутньому можна було встановити зарядні точки;
• можливість майбутнього заряджання електромобілів, електровелосипедів з допоміжним електроприводом та інших транспортних засобів L-категорії;
• велосипедні паркомісця в обсязі не менше 15% середньої або 10% загальної місткості користувачів нежитлової будівлі, з урахуванням місця для велосипедів більших за стандартні.

Пояснення простими словами

Для нежитлових будівель зарядна інфраструктура більше не розглядається як “додаткова опція”. Якщо будівля має значний паркінг, її потрібно проєктувати так, щоб електромобілі можна було заряджати не через тимчасові подовжувачі або випадкові рішення, а через передбачену електротехнічну інфраструктуру.

Особливо важлива попередня кабельна підготовка. Вона дозволяє не розбивати покриття, не переробляти паркінг і не відкривати вже завершені конструкції тоді, коли кількість електромобілів зросте.

33.3. Офісні будівлі

Для нових офісних будівель і офісних будівель, що проходять значну реконструкцію, якщо вони мають понад п’ять паркомісць, вимога суворіша: потрібно передбачати щонайменше одну зарядну точку на кожні два паркомісця.

Пояснення

Офісна будівля має регулярний прогнозований режим використання паркінгу. Люди приїжджають на роботу і залишають автомобілі на багато годин. Саме тому офісні паркінги є зручним місцем для планового заряджання електромобілів протягом робочого дня.

33.4. Усі нежитлові будівлі з понад 20 паркомісцями

Для всіх нежитлових будівель із понад 20 паркомісцями держави-члени мають забезпечити до 1 січня 2027 року:

• встановлення щонайменше однієї зарядної точки на кожні 10 паркомісць або прокладання каналів для кабелів щонайменше для 50% паркомісць, щоб у майбутньому можна було встановити зарядні точки;
• велосипедні паркомісця в обсязі не менше 15% середньої або 10% загальної місткості користувачів будівлі;
• місце для велосипедів більших за стандартні, якщо це потрібно.

Для будівель, які належать або використовуються публічними органами, має бути забезпечена попередня кабельна підготовка щонайменше для 50% паркомісць до 1 січня 2033 року.

Пояснення

Це означає, що вимоги стосуються не лише нових або реконструйованих будівель. Наявні великі нежитлові будівлі з великими паркінгами також поступово мають бути підготовлені до електромобільності.

Для торгових центрів, офісів, бізнес-центрів, готелів, ресторанів, фітнес-клубів, медичних центрів, складів або адміністративних будівель це означає потребу заздалегідь оцінити електричну потужність, кабельні траси, місце для щитів, систему обліку, пожежні ризики і можливість керування навантаженням.

33.5. Житлові будівлі з понад трьома паркомісцями

Для нових житлових будівель із понад трьома паркомісцями, а також для житлових будівель, які проходять значну реконструкцію і мають понад три паркомісця, держави-члени мають забезпечити підготовку паркінгу до майбутнього заряджання електромобілів.

Вимоги застосовуються тоді, коли паркінг розташований усередині будівлі або фізично прилягає до будівлі, а під час значної реконструкції роботи охоплюють паркінг або електричну інфраструктуру будівлі чи паркінгу.

33.6. Основні вимоги для житлових будівель

• попередня кабельна підготовка щонайменше для 50% паркомісць;
• канали або трубні траси для кабелів для решти паркомісць;
• можливість майбутнього встановлення зарядних точок для електромобілів, електровелосипедів та інших транспортних засобів L-категорії;
• щонайменше два велосипедні паркомісця на кожну житлову одиницю;
• для нових житлових будівель із понад трьома паркомісцями — щонайменше одна зарядна точка.

Пояснення для багатоквартирних будинків і житлових комплексів

У житлових будівлях електромобілі найчастіше заряджаються вночі або в періоди, коли автомобіль довго стоїть на місці. Тому логічно готувати паркінги житлових будівель до зарядної інфраструктури ще на етапі будівництва або значної реконструкції.

Якщо цього не зробити одразу, у майбутньому кожен власник електромобіля буде намагатися вирішити питання окремо: тягнути кабель, домовлятися з ОСББ, шукати потужність, ставити індивідуальний лічильник, погоджувати захист, вирішувати пожежні ризики і конфлікти з іншими співвласниками.

33.7. Розмірність кабельної підготовки

Попередня кабельна підготовка і канали для кабелів мають бути розраховані так, щоб забезпечити одночасне та ефективне використання потрібної кількості зарядних точок. За потреби вони мають підтримувати встановлення системи керування навантаженням або заряджанням, якщо це технічно та економічно доцільно.

Пояснення

Найбільша помилка — передбачити кабельні канали, але не врахувати реальну електричну потужність. Якщо одночасно заряджатиметься багато автомобілів, будівля може отримати значне навантаження. Без smart charging або системи керування потужністю це може перевантажити мережу будівлі.

Тому зарядна інфраструктура має проєктуватися як система: кабелі, захист, автоматика, облік, керування, резерв потужності, пожежна безпека і пріоритети навантаження.

33.8. Smart charging і bidirectional charging

Зарядні точки мають підтримувати smart charging, а там, де це доречно, bidirectional charging. Вони мають працювати на основі відкритих, недискримінаційних комунікаційних протоколів і стандартів, бути сумісними з різними системами і відповідати європейським стандартам.

Пояснення простими словами

Smart charging — це кероване заряджання. Воно дозволяє заряджати автомобілі не хаотично, а з урахуванням потужності будівлі, тарифів, навантаження мережі, сонячної генерації, акумуляторів і пріоритетів користувачів.

Bidirectional charging — це двонаправлене заряджання, коли електромобіль потенційно може не тільки споживати енергію, а й віддавати її назад до будівлі або мережі. Це складніша технологія, але вона важлива для майбутньої енергетики.

33.9. Спрощення процедур встановлення зарядних точок

Держави-члени мають передбачити заходи для спрощення, впорядкування і прискорення процедур встановлення зарядних точок у нових та наявних житлових і нежитлових будівлях.

Також мають усуватися регуляторні бар’єри, зокрема дозвільні та погоджувальні процедури, без порушення національного права власності і оренди.

Пояснення

Встановлення зарядної точки не повинно блокуватися зайвою бюрократією. Але спрощення процедур не означає відсутність технічної безпеки. Зарядна точка — це потужне електричне навантаження, тому потрібні правильні кабелі, захист, заземлення, облік, пожежна безпека і технічна відповідальність.

33.10. Право мешканців і співвласників на встановлення зарядної інфраструктури

Держави-члени мають усувати бар’єри для встановлення зарядних точок у житлових будівлях із паркомісцями. Зокрема, потреба отримувати згоду орендодавця або співвласників для приватної зарядної точки власного користування має бути обмежена: відмова можлива лише за наявності серйозних і законних підстав.

Пояснення для ОСББ і житлових комплексів

Це дуже важливий напрям. У багатоквартирному будинку або житловому комплексі зарядна інфраструктура може стати джерелом конфліктів: хто має право встановити зарядку, хто платить за електроенергію, чи вистачає потужності, хто обслуговує кабель, хто відповідає за пожежну безпеку, як не перевантажити будинкову мережу.

Правильне рішення — не хаотичні індивідуальні підключення, а загальна технічна концепція: резерв потужності, кабельні траси, щити, облік, правила користування, балансування навантаження і безпечне погодження.

33.11. Технічна допомога і підтримка

Держави-члени мають забезпечити доступність технічної допомоги для власників будівель і орендарів, які хочуть встановити зарядні точки або велосипедні паркомісця.

Щодо житлових будівель держави-члени мають розглянути можливість схем підтримки для встановлення зарядних точок, попередньої кабельної підготовки або каналів для кабелів відповідно до кількості зареєстрованих електромобілів.

Пояснення

Власник або ОСББ часто не має достатньої технічної компетенції, щоб самостійно оцінити кабелі, щити, потужність, захист, облік і пожежні ризики. Саме тому потрібна технічна допомога — не тільки фінансування, а й грамотне проєктне і технічне рішення.

33.12. Зв’язок із міським плануванням, кліматом і біорізноманіттям

Директива вимагає узгодженості політик щодо будівель, активної та зеленої мобільності, клімату, енергії, біорізноманіття і міського планування.

Пояснення

Паркінг і зарядна інфраструктура — це не лише електрика. Це частина міського середовища: пішохідні маршрути, велосипеди, громадський транспорт, озеленення, дощова вода, теплові острови, безпека, доступність і якість простору навколо будівлі.

33.13. Пожежна безпека паркінгів

Європейська Комісія має опублікувати настанови щодо пожежної безпеки в паркінгах до 31 грудня 2025 року.

Пояснення

Пожежна безпека зарядної інфраструктури — окрема важлива тема. Електромобілі, зарядні пристрої, кабелі, акумулятори, підземні паркінги, вентиляція, димовидалення, евакуація, пожежні відсіки і доступ рятувальників мають оцінюватися як єдина система безпеки.

34. Розумна готовність будівель

Нижче подано адаптований український переклад і практичне пояснення статті 15 Directive (EU) 2024/1275. Ця стаття стосується smart readiness of buildings — розумної готовності будівель.

Smart readiness — це здатність будівлі або будівельної одиниці адаптувати свою роботу до потреб користувача, якості внутрішнього середовища, сигналів енергетичної мережі та підвищення енергоефективності і загальної продуктивності будівлі.

34.1. Добровільна спільна схема ЄС

Європейська Комісія має ухвалити делеговані акти для запровадження добровільної спільної схеми ЄС щодо оцінки розумної готовності будівель. Оцінка має базуватися на здатності будівлі або будівельної одиниці адаптувати роботу до потреб користувача, внутрішнього середовища, електричної мережі та загального покращення енергоефективності.

Пояснення простими словами

Розумна будівля — це не просто Wi-Fi-розетка або мобільний додаток. У контексті EPBD це будівля, яка може ефективно керувати енергією, підтримувати комфорт, реагувати на зовнішні сигнали, оптимізувати роботу опалення, вентиляції, кондиціювання, освітлення, сонячної генерації, акумуляторів і зарядних станцій.

Тобто smart readiness — це технічна готовність будівлі працювати як частина сучасної енергетичної системи.

34.2. Smart readiness indicator

Спільна схема ЄС має визначити показник smart readiness indicator та методологію його розрахунку.

Пояснення

Smart readiness indicator має показувати, наскільки будівля готова до “розумної” експлуатації: чи може вона регулювати споживання, працювати з автоматикою, реагувати на сигнали мережі, контролювати якість повітря, оптимізувати технічні системи і забезпечувати комфорт користувачів.

34.3. Звіт Комісії до 30 червня 2026 року

До 30 червня 2026 року Європейська Комісія має подати Європейському Парламенту і Раді звіт щодо тестування та впровадження smart readiness indicator на основі результатів національних тестових фаз та інших відповідних проєктів.

Пояснення

Перед повноцінним застосуванням такого показника ЄС має перевірити, як він працює на практиці: чи зрозуміла методика, чи є дані, чи можна порівнювати будівлі, чи не створює оцінка зайвої бюрократії і чи реально допомагає підвищувати енергоефективність.

34.4. Можливе обов’язкове застосування для великих нежитлових будівель

З урахуванням результатів звіту Європейська Комісія має до 30 червня 2027 року ухвалити делегований акт, який вимагатиме застосування спільної схеми оцінки smart readiness до нежитлових будівель з ефективною номінальною потужністю систем опалення, кондиціювання, комбінованого опалення і вентиляції або комбінованого кондиціювання і вентиляції понад 290 кВт.

Пояснення

Насамперед smart readiness стане важливим для великих нежитлових будівель: офісів, готелів, торгових центрів, адміністративних будівель, медичних закладів, освітніх об’єктів, фітнес-клубів та інших об’єктів зі значними інженерними системами.

У таких будівлях ручне керування часто не може забезпечити ефективність. Потрібні автоматизація, моніторинг, аналітика, датчики, керування зонами, облік енергії, виявлення втрат ефективності і взаємодія з енергетичною мережею.

34.5. Технічні правила впровадження

Європейська Комісія після консультацій із зацікавленими сторонами має ухвалити акти, які деталізують технічні правила ефективного впровадження схеми smart readiness. Такі правила мають також пояснювати взаємозв’язок цієї схеми з енергетичними сертифікатами будівель.

Пояснення

Енергетичний сертифікат показує енергетичні характеристики будівлі, а smart readiness indicator має показувати її здатність керувати енергією і адаптуватися. Це різні, але взаємопов’язані інструменти.

Будівля може мати непогану теплоізоляцію, але погану автоматизацію. Або навпаки: мати сучасну автоматику, але слабку оболонку. Для якісного аудиту потрібно дивитися на обидва аспекти.

34.6. Що має означати “розумна готовність” на практиці

• будівля має контролювати і регулювати опалення, вентиляцію, охолодження та освітлення;
• системи мають працювати за потребою, а не постійно на максимальному режимі;
• має бути можливість зонального керування;
• мають використовуватися датчики температури, вологості, CO₂, присутності або інші засоби контролю;
• будівля має виявляти втрату ефективності технічних систем;
• має бути можливість інтеграції сонячної генерації, акумуляторів, зарядних станцій і керування навантаженням;
• системи мають бути сумісними, а не замкненими в одному недоступному рішенні;
• користувач або управитель має отримувати зрозумілі дані, а не лише складну технічну інформацію.

34.7. Чому smart readiness важлива для якості внутрішнього середовища

Розумна будівля має не тільки економити енергію, а й підтримувати здоровий мікроклімат. Якщо автоматика зменшує вентиляцію лише для економії, але в приміщенні зростає CO₂ або вологість, це погане рішення.

Справжня smart readiness має поєднувати енергоефективність, комфорт, температуру, якість повітря, вологість, відсутність перегріву, захист від плісняви і здатність будівлі реагувати на потреби людей.

34.8. Зв’язок із сонячною енергією та зарядними станціями

Smart readiness особливо важлива для будівель із сонячними панелями, акумуляторами, тепловими насосами та зарядними станціями для електромобілів. У таких будівлях потрібно керувати не тільки споживанням, а й виробництвом, зберіганням і розподілом енергії.

• сонячна енергія може спрямовуватися на власне споживання;
• тепловий насос може працювати в оптимальні години;
• акумулятор може згладжувати піки навантаження;
• зарядні станції можуть керовано розподіляти потужність між автомобілями;
• будівля може зменшувати споживання у пікові години;
• система може враховувати тарифи, доступну потужність і сигнали мережі.

34.9. Ризики псевдо-smart рішень

Не кожне “розумне” обладнання реально робить будівлю ефективнішою. Іноді smart-система — це лише декоративна автоматизація без технічної користі: мобільний додаток є, але енергоспоживання не контролюється, вентиляція не вимірює якість повітря, опалення не балансується, а обладнання не взаємодіє між собою.

• закриті несумісні системи;
• відсутність реального обліку енергії;
• відсутність зонального керування;
• датчики є, але за їхніми даними система нічого не змінює;
• автоматика не має доступу до ключових технічних систем;
• немає сервісу, документації або зрозумілих налаштувань;
• система не покращує комфорт і не зменшує споживання.

35. Практичний висновок зі статей 14–15

Статті 14–15 EPBD показують, що будівля майбутнього — це не просто утеплений об’єкт. Це будівля, підготовлена до електромобільності, велосипедної інфраструктури, smart charging, керування енергією, автоматизації, моніторингу якості внутрішнього середовища і взаємодії з електричною мережею.

Для будівельного аудиту це означає, що перевірка будівлі має виходити за межі традиційного огляду стін, покрівлі й опалення. Потрібно оцінювати електричну потужність, паркінг, зарядну інфраструктуру, кабельні траси, пожежну безпеку, автоматику, облік, можливість керування навантаженням і готовність будівлі до майбутніх вимог.

36. Що це означає для власника будівлі

• паркінг потрібно розглядати як частину енергетичної інфраструктури будівлі;
• зарядні станції не можна підключати хаотично без аналізу потужності, захисту і пожежних ризиків;
• попередня кабельна підготовка дешевша і правильніша на етапі будівництва або реконструкції, ніж переробка після завершення робіт;
• для офісів і комерційних будівель зарядна інфраструктура може стати конкурентною перевагою;
• для житлових комплексів потрібно заздалегідь формувати правила підключення зарядних точок;
• велопарковки і активна мобільність стають частиною сучасних вимог до будівель;
• smart-система має реально керувати енергією і комфортом, а не бути лише модним додатком;
• будівля з сонячними панелями, акумуляторами, тепловим насосом і зарядками потребує системного керування навантаженням;
• якість внутрішнього середовища має контролюватися разом з енергоспоживанням;
• чим складніша будівля, тим важливіші документація, автоматизація, облік і технічне обслуговування.

37. Зв’язок з послугами СтройАудит

• експертиза електропроводки — перевірка електрощитів, кабельних трас, захисту, навантаження і готовності до зарядної інфраструктури;
• інспекція комерційного приміщення — оцінка електрики, вентиляції, опалення, освітлення, паркінгу і технічних ризиків для бізнесу;
• енергетичний аудит будівлі — аналіз енергоспоживання, інженерних систем, автоматизації, сонячної генерації і потенціалу модернізації;
• перевірка сонячних панелей тепловізором — пошук перегріву, дефектів модулів, з’єднань, інверторів і обладнання;
• експертиза покрівлі — оцінка даху перед встановленням сонячних панелей або технічного обладнання;
• перевірка будинку перед купівлею — оцінка електрики, паркінгу, майбутніх витрат і готовності до модернізації;
• тепловізійне обстеження — перевірка теплової оболонки, перегріву обладнання, електрощитів і температурних аномалій;
• технічний нагляд і будівельний контроль — контроль якості робіт, прихованих кабельних трас, інженерних систем і технічної документації.